Наука

В Китае нашли останки предка носорога: гигант жил 26 миллионов лет назад

  • 2021-06-23 04:00:05
  • перегляди: 0

Исследователи из Китайской академии наук обнаружили останки гигантского предка современных носорогов — самого крупного сухопутного млекопитающего из всех, когда-либо населявших Землю, передает FaceNews.ua.Как рассказали ученые, Paraceratherium linxiaense обитал в Китае 26,5 миллиона лет назад. В холке высота животного достигала 4,88 метра, а общая длина составляла 7,92 метра. Вес доисторического млекопитающего составлял 24 тонны.Paraceratherium linxiaenseВ отличие от современных носорогов, их древние предки были безрогими, зато имели длинную шею, позволявшую доставать до верхушек деревьев. Размеры черепа и конечностей также существенно превосходили параметры любых других сухопутных животных.Палеонтологи полагают, что Paraceratherium linxiaense из Китая прошли через Тибетский регион, а оттуда в Олигоценовую эпоху попали на Индийский субконтинент, где прежде уже обнаруживали останки других видов гигантских носорогов.

У кожного своє: Міські мікроби унікальні, як відбиток пальця

  • 2021-06-23 00:51:11
  • перегляди: 0

Кожному місту властиве особливе поєднання мікробів: урбаністичний мікробіом - унікальний, як відбиток пальця. Це доводить порівняльне дослідження з вибіркою 60 міст по всьому світу.

Згідно з результатами, існує мікробіомне ядро, до складу якого входить 31 вид, що присутній практично в усіх містах, незалежно від клімату, континенту й кількості мешканців. Але решта видового складу та її частота поширення - настільки унікальні, що можуть зрадити місце свого походження.

У метро, на дверних ручках, на автоматичних дисплеях та поручнях, на підлозі: всюди в місті ми натрапляємо на мікроби. Ці бактерії, віруси, грибки та археї частково походять з людського мікробіому, але частково - з природи: тварин, ґрунтів, повітря або води. З поєднання цих різних мікробних популяцій в місті виникає унікальна суміш.

Але з чого складається цей урбаністичний мікробіом - і якою мірою він відрізняється (чи не відрізняється) від мікробіомів інших міст? Це вперше детальніше з'ясували науковці міжнародного консорціуму MetaSUB.

Поштовхом для проєкту стали дослідження мікросвіту в нью-йоркському метро,

котрі викликали інтерес в усьому світі та знайшли своїх послідовників. Завдяки їм виникла ідея глобального порівняння урбаністичного мікробіому. Для проєкту добровольці й науковці у 60 містах світу зібрали загалом 4728 зразків. Передусім йшлося про зразки з поверхонь у середовищі публічного транспорту (з поручнів, дверних ручок і квиткових автоматів), а також із землі та повітря з інших міських середовищ. Всі зразки проаналізували з допомогою генетичного секвенування, щоб з'ясувати видовий склад і частоту присутності у ньому різних видів мікробів.

Результат: загалом команда ідентифікувала 4346 види мікробів, з яких 31 вид був присутній у 97 % всіх досліджуваних міст. Це мікробіомне ядро не залежало від кількості мешканців, географічного розташування, клімату або інших чинників і переважно складалося з бактерій.

«Оскільки значну частину урбаністичного середовища становлять люди, можна було б очікувати, що ДНК у міських зразках нагадуватиме первинно ті коменсали що властиві людському організму», - пояснив Давід Данко (David Danko) з Медичного коледжу імені С.

Вайла при Корнельському університету в Нью-Йорку та його колеги. Але, на відміну від очікуваного, види в цьому мікробіомному ядрі суттєво відрізнялися від типових «співмешканців» людського організму.

Взаємозв'язок та ознаки 31 виду, що входить до складу міського мікробіому. 

Бактерія Cutibacterium acnes виявилася головною майже в усіх містах, тобто була організмом, що найчастіше зустрічався в мікробіомі, але крім неї до топ-10 видів мікробіомного ядра належали й типовий мешканець повітря та пилу Micrococcus luteus, й пристосована до життя в металічному середовищі бактерія Cupriavidus metallidurans.

«Це означає, що урбаністичний мікробіом потрібно розглядати як окрему одиницю - окремо від мікробіомів ґрунту та людини - констатує команда. - Навіть той факт, що всі мікробіоми тісно інтегровані одне з одним, не змінює того, що урбаністичний мікробіом представляє окрему екологічну нішу й має інакший генетичний профіль».

До типових для урбаністичного середовища видів належать і ті бактерії, що можуть ставати патогенами для людини. Зокрема йдеться про стафілококи,

стрептококи, представників роду klebsiella та enterobacter. Патоген, що провокує діарею, Salmonella enterica, не належить до мікробіомного ядра, бо проявляється в менш як половині міст. Але там, де він був присутній, зустрічався дуже часто: тож на шкалі найпоширеніших міських бактерій сальмонела посідає 12 місце.

Окрім типового для всіх мікробіомного ядра, зразки містили й численні інші види, які відрізнялися залежно від реґіону та міста. Їхній видовий склад часто специфічний такою мірою, що по ньому можна впізнати місто: штучний інтелект, якого натренували на певній частці зразків, у фінальному тесті правильно визначив місто походження 88,8% зразків.

«Кожне місто має власне, молекулярне відлуння мікробів, які його населяють - пояснив провідний автор Крістофер Масон (Christopher Mason) з Медичного коледжу імені С. Вайла при Корнельському університеті. - Якби ви мені дали своє взуття, я б зміг з 90% певністю сказати, з якого міста ви походите»

Цікаво також: принаймні частина міських мікробів науковцям ще цілком невідома, адже в зразках виявилися тисячі ДНК-послідовностей,

що неможливо зарахувати до жодного з відомих видів бактерій, вірусів, грибків або археїв. Детальніший аналіз засвідчив також, що понад 10 тисяч цих нових послідовностей походить від ще невідомих вірусів, а 748 - від невідомих бактерій.

«Значна частина некласифікованих ДНК в наших зразках засвідчує: урбаністичний геном досі залишається більшою мірою непомічений», - пояснили науковці. Подібна ситуація склалася з іншими мікробіомами в живому світі нашої планети. «На Землі існують мільйони видів мікробів, але надійні генетичні дані ми маємо тільки про 100-200 тисяч видів», - сказав Масон.

Джерело: Zbruc

Nadja Podbregar

Stadt-Mikroben: Einzigartig wie ein Fingerabdruck

Cell Press, 28/05/2021 Microbiome, 2021;doi: 10.1016/j.cell.2021.05.002

Зреферувала С.К.

Зображення: Usis/ Getty images; Danko et al./ Microbiome, CC-by-sa 4.0.

Установлен цикл глобальных катаклизмов на Земле

  • 2021-06-23 00:48:08
  • перегляди: 0

Глобальные геологические события на Земле происходят раз в 27,5 миллиона лет Следующие ключевые изменения на планете произойдут не раньше, чем через 20 миллионов лет, подсчитали ученые. Американские геологи подсчитали, что каждые 27,5 миллиона лет на Земле происходят глобальные катаклизмы, сравнимые с вымиранием динозавров. Об исследовании сообщил портал Science Alert. Новый анализ древних геологических событий показал, что на планете наблюдается медленный, но устойчивый рост геологической активности и примерно каждые 27,5 миллиона лет происходят массовые вымирания, движения литосферных плит и изменения уровня моря. Как отметил ведущий автор исследования, геолог из Нью-Йоркского университета Майкл Рампино, многие специалисты полагают, что «геологические события случайны во времени», однако полученные данные опровергают эту теорию. Команда под руководством Рампино провела анализ 89 хорошо изученных важных геологических событий за последние 260 миллионов лет и представила их в виде графика. На нем видно, что изменяющие мир события сгруппировались вместе в десяти различных временных точках.

«Наши результаты показывают, что глобальные геологические события, как правило, коррелируют и, кажется, происходят в импульсном режиме с основным циклом примерно в 27,5 миллиона лет»,– указал ученый. Фото:Geoscience Frontiers Глобальные геологические события сгруппировались в десяти различных временных точках с разницей примерно в 27,5 миллиона лет Самый последний кластер катаклизмов произошел примерно семь миллионов лет назад, что позволяет спрогнозировать следующий импульс крупной геологической активности через 20 миллионов лет. Если рассматривать другие подобные исследования, то цикличность ключевых событий на Земле составляет 26-30 миллионов лет. При этом специалисты пока не знают, что является причиной таких геологических «сердцебиений». Как предположила команда Рампино, импульсы тектонической активности и изменения климата могут быть результатом геофизических процессов, связанных с динамикой литосферных плит и мантийных шлейфов, а также могут определяться астрономическими циклами, связанными с движением Земли в Солнечной системе и галактике.

Астрономи створили новий інструмент для пошуку життя на планетах і протестували його на Землі

  • 2021-06-22 23:45:09
  • перегляди: 0

Шукаючи позаземне життя, ми надіємося виявити радіохвилі, або інші сигнали, які напевне свідчитимуть про розумне життя. Однак, швидше за все, вчені виявлять лінії в спектрі далекого небесного тіла, які вкажуть на присутність речовин біогенної природи. Таким маркером може служити, наприклад, хіральність амінокислот та інших молекул, які здатні існувати у вигляді дзеркальних за структурою ізомерів.

Хімічно такі ізомери ідентичні і в реакціях утворюються у рівній пропорції. Однак на Землі спостерігається різка перевага у бік однієї з форм – L-амінокислот і D-цукрів, – оскільки всі живі організми використовують лише ці ізомери.

Цікаво Фото дня: галактики у процесі злиття – фінальний етап

Причина такого домінування залишається однією з головних загадок біології, проте воно теоретично дозволяє достовірно виявити наявність життя.

Новий інструмент для виявлення життя на інших планетах

На таку можливість вказала нова робота команди астрономів на чолі з Лукасом Петті з Бернського університету у Швейцарії. Річ у тім, що L- і D-ізомери обертають площину поляризації світла у різних напрямках

Цим і вирішили скористатися вчені,

щоб перевірити, наскільки реально використовувати такі дані для пошуку слідів життя на інших планетах і супутниках.

Досі виявлення обертання площини поляризації було можливим лише з відстані менше метра і лише при довгому – у кілька хвилин – експонуванні. При цьому сигнал виключно слабкий і складає близько одного відсотка від усього випромінювання, що відбивається від поверхні Землі.

Тому ще кілька років тому автори розробили новий чутливий спектрополяриметр TreePol здатний працювати на великій швидкості і з пристойної відстані. А недавно його вдосконалили, перетворивши в портативну установку FlyPol

Спектрополяриметр FlyPol на борту вертольота / Lucas Patty, University of Bern

Застосування та удосконалення апарата

Змонтувавши інструмент на вертольоті, вчені показали, що він може вловлювати потрібний сигнал при русі на швидкості до 70 кілометрів на годину і з висоти до двох кілометрів

У перспективі вчені планують довести його можливості до висот близько 400 кілометрів і швидкості під 30 тисяч кілометрів на годину характерних для низькоорбітальних супутників, а також перевірити його роботу з борту МКС. У такій конфігурації інструмент може коли-небудь почати пошуки життя і на інших небесних тілах.

НАСА розробляє засіб для прання, щоб прати білизну на МКС чи дорогою до Марсу

  • 2021-06-22 23:33:12
  • перегляди: 0

Як астронавти, перебуваючи на МКС довгі місяці, перуть свій одяг? Ніяк: коли їхнє спіднє чи спортивний одяг стає непридатним для носіння, вони просто його викидають за борт, й він зрештою згорає в атмосфері. НАСА кидає цьому виклик, пише AP.

Для цього космічна агенція США разом із відомим брендом прального порошку Tide оголосила про співпрацю, аби винайти спосіб прати одяг просто у космосі, щоб б дозволило астронавам носити вбрання місяцями і навіть роками, - як на Землі.

Через те, що астронавти на МКС повинні щодня по дві години займатись спортом, аби уникнути атрофії м'язів і негативного впливу на кістки через невагомість, вони використовують чимало одягу. Хоча він має спеціальний антимікробний ефект для подовженого використання, це все одно не є надто ефективним рішенням.

Тож щоб розпочати "галактичну війну проти брудного одягу", виробник порошку відправить зразки забосу для прання й плямовивідника для експертиментів на МКС в умовах невагомості й із мінімальною кількістю води.

Один із викликів при цьому - зробити цю воду придатною для очищення і повторного використання для пиття й готування їжі, так само, як зараз на МКС після очищення використовується сеча й піт.

Якщо науковцям вдасться знайти дієве рішення, це значно заощадить на відправленнях вантажів у космос. Дослідники сподіваються, що така економія допоможе й у довготермінових місіях, як-то відправлення людей на Марс.

Дивіться також: Сезон торнадо у Північній Америці

Вчені підтвердили наявність на Венері незвичайної тектоніки плит завдяки архівним даним

  • 2021-06-22 22:45:10
  • перегляди: 0

Земля і Венера утворилися майже одночасно, вони перебувають на близьких відстанях від Сонця і мають схожі розміри. Проте одна планета сьогодні виявилася зеленою та повною життя, а інша перетворилася в одне з найбільш негостинних місць у всій Сонячній системі. Причина цієї різниці до кінця не відома, але вона може бути пов'язаною з відмінностями у будові й динаміці надр Венери і Землі.

Літосфера Землі складається з великих плит, які плавають на поверхні розплавленої мантії, яка, змішуючись, постійно і активно їх переміщує, "нарощує" нові океанічні плити і зіштовхує континенти. Чи існує така ж тектоніка плит на Венері, досі точно не ясно.

Цікаво 11 цікавих фактів про Венеру: що ви могли не знати про сестру Землі

Дослідження Венери

Деякі дані вказують, що кора сусідньої планети занадто товста й масивна, щоб у ній могла відбуватися така активність. Однак багато вчених вважають, що тектоніка на Венері існує, хоча і в більш ослабленому вигляді.

Її літосферні плити тісніше пов'язані один з одним і переміщаються набагато слабкіше, ніж на Землі. Проте рух існує – і його вдалося продемонструвати за допомогою архівних даних,

зібраних ще на початку 1990-х космічним апаратом NASA Magellan

Якою є тектоніка Венери

У радарних даних планетолог з Університету штату Північна Кароліна Пол Бірн і його колеги розглянули великі плити літосфери на поверхні венеріанських низин. Їх структура вказує на взаємодії між поверхнею і надрами, "невідомі ніде в Сонячній системі, за винятком континентальних плит на Землі", відзначають автори у статті, опублікованій в журналі PNAS.

Схоже на те, що течії венеріанської мантії викликають зміщення літосферних плит у горизонтальній площині. тож тектоніка Венери нагадує рух брил льоду на весняній водоймі. Це показує, що сусідня планета сьогодні залишається геологічно активною, а її тектоніка дійсно "проміжний варіант" між високою активністю Землі і повністю нерухомими світами, такими як Марс, кора якого є цілісною застиглою оболонкою.

Невдалий тираж. У Великій Британії виявили рідкісну золоту монету 14 століття

  • 2021-06-22 22:09:10
  • перегляди: 0

23-каратна монета, яка у нумізматів носить прізвисько «леопард», була виявлена поряд з Ріпхемом, в Норфолку, разом з іншою золотою монетою, яка називається нобл.

Офіцер по зв’язках з громадськістю Хелен Гік сказала, що леопард був втрачений через кілька місяців після карбування в 1344 році. Вона сказала, що монети коштували б сьогодні 12 000 фунтів стерлінгів і могли б належати комусь «з верхівки суспільства».

Після нормандського завоювання єдиними монетами в обігу були срібні пенні.

«Королівська скарбниця може виражатися в фунтах, шилінгах і пенсах, але фізична реальність — це мішки зі срібними пенні. Потім Едуард III вирішив ввести в обіг перші золоті монети в Англії з часів англосаксонської епохи — і ніхто не знає чому », — сказала доктор Гік.

Монети, які називалися флорином, леопардом і хелмом, були викарбувані на початку 1344 року, але вилучені з обігу через кілька місяців. Тільки три леопарда сьогодні знаходяться в державних колекціях.

Доктор Гік сказала: «З якоїсь причини вони не прижилися, але коли один або два пенні були еквівалентом денної заробітної плати,

можливо, що просто дуже небагато людей використовували їх».

Ці монети замінили більш відомий нобл, номіналом шість шилінгів вісім пенсів. Знахідка з Ріпхема показує, що леопард, який коштував три шилінги, знаходився в обігу набагато довше, ніж вважалося раніше.

Доктор Гік сказала: «Ми запитали себе, чому так, і зрозуміли, що Чорна смерть досягла Англії в 1348 році. Це була величезна катастрофа, вмирала третина населення. Влада просто не встигла вилучити монети».

Раніше НВ писав, що в Скарборо, в Північному Йоркширі, був виявлений великий римський архітектурний комплекс який є першим подібним комплексом, з коли-небудь виявлених в Британії.

Археологи вважають, що комплекс будівель був віллою або древнім святилищем.

Він був виявлений під час археологічних розкопок на місці планованої забудови нерухомості. Геофізичні дослідження показували наявність чогось цікавого під поверхнею, але археологи поняття не мали, наскільки примітним це виявиться.

Вчені розкопали руїни будівель розміром з два тенісних корти. Планування комплексу робить його вельми незвичайним. Є циліндрична центральна кімната, вежа з чотирма прямокутними кімнатами, провідними від неї зліва, справа, зверху і знизу, вони утворюють грубу хрестоподібну форму. Також на місці розкопок знайдені сліди лазні та інших будівель.

В океане нашли совершенно уникальное зубастое животное

  • 2021-06-22 21:54:09
  • перегляди: 0

Животное похоже на морскую звезду.

В то время как ученые ищут признаки жизни на других планетах, здесь, на Земле, все еще остается множество совершенно инопланетных существ. Теперь новый ужас появился из глубин океана - познакомьтесь с офиоджурой - “совершенно уникальным“ типом животных с щупальцами, покрытыми крючками, и восемью наборами зубастых челюстей.

Первый и пока единственный экземпляр офиоджуры был выловлен в 2011 году примерно в 200 км к востоку от острова Новая Каледония в юго-западной части Тихого океана. Там французские ученые исследовали подводную гору на глубине около 500 м (1640 футов) под поверхностью, когда обнаружили это странное существо. И теперь это было научно описано в новом исследовании.

Офиоджура немного похожа на удлиненную морскую звезду с восемью лучами длиной 10 см, покрытыми крючками и шипами. Все они встречаются посередине в ужасно зубастой ухмылке, состоящей из восьми наборов челюстей, как в каком-то лавкрафтовском кошмаре.

Офиоджура не только новый вид - это новый род и новая семья. Его ближайшие из ныне живущих родственников - хрупкие звезды,

которые сами являются родственниками морских звезд, но “близкий“ - не совсем то слово, которое мы бы использовали. Генетические исследования показали, что их последний общий предок жил около 180 миллионов лет назад, в юрский период, когда динозавры только достигли своего расцвета.

Интересно то, что исследователи говорят, что они также видели окаменелости примерно того же периода, которые очень похожи на новый вид. Команда говорит, что это делает офиоджуру “реликтовым“ видом, который сохранился относительно нетронутым эволюцией в течение миллионов лет. Это может быть единственный или, по крайней мере, один из очень немногих ныне живущих видов из ветви жизни, которая когда-то была широко распространена.

В июле и августе команда отправится в новую экспедицию к аналогичным подводным горам, в значительной степени неизведанным в Индийском океане, в надежде найти похожие реликты.

Астрономы нашли мигающую звезду возле центра Млечного Пути

  • 2021-06-22 21:09:09
  • перегляди: 0

Группа астрономов во главе с доктором Ли Смитом из Кембриджа обнаружила звезду в 100 раз больше нашего Солнца, которая становится практически невидимой каждые несколько десятилетий. Они отметили, что пока не понимают, почему так происходит.

Звезда, получившая название VVV-WIT-08, находится на расстоянии 25 000 световых лет от нас, и её яркость уменьшается в 30 раз, а не исчезает совсем. Это не первая звезда, обладающая такой изменяющейся яркостью, но появляется всё больше свидетельств того, что это может быть просто ещё одним примером нового класса звёзд.

Само название VVV-WIT-08 требует объяснений. “WIT” в середине на самом деле означает “что это”, то есть то, что астрономы называют звёздами, которые трудно отнести к какой-либо определённой установленной категории.

Команда, в которую вошли представители Эдинбургского университета, Университета Хартфордшира, Варшавского университета и Университета Андреса Беллоу в Чили, нашла эту новую переменную звезду с помощью телескопа VISTA в данных обзора Via Lactea (VVV). Затем её характер затемнения был подтверждён с помощью эксперимента по оптическому гравитационному линзированию (OGLE), который показал, что звезда затемняется как в инфракрасном, так и в видимом свете.

Астрономы считают, что наиболее вероятной причиной этого процесса затемнения являются непрозрачные диски из пыли и газа или, возможно, двойной спутник или планета, проходящая перед звездой. Но пока нельзя исключать и другие объяснения. Поскольку всё больше звёзд неуклонно добавляются к этой новой категории “мигающих гигантов”, появление новых теорий о том, что может вызывать затемнение, – лишь вопрос времени. И учёным ещё предстоит найти очень много явлений и объяснений, которые нужно исследовать.

Источник: https://universetoday.ru/

В Дании очистили оскверненный памятник Шевченко от флага РФ

  • 2021-06-22 20:45:10
  • перегляди: 0

В Дании очистили оскверненный памятник поэту Тарасу Шевченко от российского триколора. Об этом сообщает APnews со ссылкой на украинское представительство в стране.

«Хотим сообщить, что окверненный памятник Тарасу Шевченко в Копенгагене уже очищен от цвета флага страны-агрессора и позорных слоганов российской пропаганды. Спасибо коммунальным службам и всем неравнодушным за оперативную работу. Рассчитываем, что датская полиция также оперативно отреагирует на наше обращение и привлечет виновных в этом акте вандализма к ответственности», - говорится в сообщении.

Что было ранее?

21 июня в Копегагене в преддверии матча «Россия-Дания» неизвестные разрисовали памятник украинскому поэту Тарасу Шевченко в цвета триколора и написали, что Крым это «часть РФ».

Посольство Украины осудило вандализм и назвало его актом провокации против нашей страны.

Ранее APnews сообщал, суд дал 4 года студенту, осквернившему памятник Бандере во Львове.

Швидкість океанічних течій швидко зростає (відео)

  • 2021-06-22 20:36:10
  • перегляди: 0

Завдяки супутниковим спостереженням, у нас є дані за три десятиліття про те, як змінювалася швидкість океанічних течій.

Океанічні вири мають діаметр від 10 до 100 кілометрів. Їх можна знайти всюди, однак в деяких регіонах їх особливо багато. До них відносяться Гольфстрім в Північній Атлантиці, течія Куросіо в північній частині Тихого океану, Південний океан, що оточує Антарктиду, і, ближче до Австралії, Східно-Австралійська течія, відома багатьом завдяки мультфільму «У пошуках Немо».

Океанічні вири є невід'ємною частиною океанічної циркуляції. Вони переміщують теплі і холодні води, змішуючи їх, вуглець, сіль і поживні речовини, а також впливають на стан океану в усіх сенсах.

Ретельно проаналізувавши супутникові дані з 1993 по 2020 роки, вчені виявили зміни в розподілі і силі океанічних вирів, які раніше не помічалися.

https://youtu.be/D9-HvHqO8-E

Швидкість вирів збільшується приблизно на 5% за десятиліття. Найбільші зміни спостерігаються в Південному океані і це впливає на швидкість, з якою океан поглинає тепло і вуглець.

Але вири часто не враховуються в кліматичних прогнозах глобального потепління: вони відносно малі і залишаються практично «невидимими» в існуючих моделях. Але їх вплив недооцінюється, тим більше що інтенсивність вирів зростає.

https://youtu.be/8zJ6tjJoUKo

Натхнення: www.popmech.ru

Темная материя тормозит вращение нашей галактики

  • 2021-06-22 20:36:10
  • перегляди: 0

Вращение Млечного Пути замедлилось почти на четверть.

Млечный Путь вращается со скоростью 210 километров в секунду, но новое исследование показало, что темная материя замедляет вращение, по меньшей мере, на 24% с момента его образования около 14 миллиардов лет назад.

"Астрофизики давно подозревали, что вращающаяся полоса в центре нашей галактики замедляется, но мы нашли первые доказательства этого", - говорится в заявлении соавтора исследования Ральфа Шенриха, астрофизика из Университетского колледжа Лондона.

Эти новые открытия не только проливают свет на вращение Млечного Пути, но также дают представление о природе одного из самых неуловимых материалов во Вселенной - темной материи.

Млечный Путь - это спиральная галактика с перемычкой, с толстой полосой звезд в центре и большими вращающимися рукавами, тянущимися через космос. Ученые считают, что ореол темной материи окружает Млечный Путь, простираясь далеко за его видимые границы, как это происходит в других галактиках.

В новом исследовании исследователи использовали данные Gaia, миссии Европейского космического агентства,

отображающей положения миллиардов звезд, для изучения потока Геркулес, толстого звездного скопления, которое вращается вокруг Млечного Пути с той же скоростью, что и сама галактика.

Поскольку звезды в потоке Геркулеса гравитационно захвачены поворотным стержнем, замедление вращения стержня заставит звезды ползти наружу, чтобы их орбиты синхронизировались с вращением стержня.

Исследователи обнаружили доказательства такой внешней космической миграции, когда исследовали химический состав звезд. Звезды в потоке Геркулеса богаты более тяжелыми элементами, что позволяет предположить, что эти звезды сформировались ближе к галактическому центру, где звезды примерно в 10 раз богаче металлами по сравнению со звездами в галактических окраинах.

Из этих наблюдений исследователи пришли к выводу, что галактическая полоса действительно замедлилась как минимум на 24%. Возникает вопрос - что может затормозить всю вращающуюся галактику? "Противовесом, замедляющим это вращение, должно быть темная материя", - сказал Шенрих в заявлении. "До сих пор мы могли сделать вывод о темной материи,

только нанося на карту гравитационный потенциал галактик и вычитая вклад видимой материи".

Астрономы считают, что темная материя окутывает Млечный Путь и другие галактики неуловимым ореолом, простирающимся далеко в космос. Ученые подсчитали, что во Вселенной в пять раз больше темной материи, чем видимой.

Хотя очевидно, что темная материя в изобилии повсюду в космосе, природа темной материи остается неизвестной. Но результаты, опубликованные в этом исследовании, помогают разгадать загадочную загадку темной материи.

"Наше исследование обеспечивает новый тип измерения темной материи - не ее гравитационной энергии, а ее инертной массы (динамического отклика), которая замедляет вращение стержня", - сказал Шенрих. "Наше открытие также представляет серьезную проблему для альтернативных теорий гравитации - поскольку в них отсутствует темная материя в ореоле, они предсказывают отсутствие или значительно меньшее замедление полосы".

Альтернативные теории гравитации, такие как модифицированная ньютоновская динамика, игнорируют понятие темной материи. Вместо этого они пытаются объяснить, почему поведение галактик не укладывается в рамки предсказаний общей теории относительности, внося изменения в общую теорию относительности Эйнштейна. 

Загадочные каменные фигуры из Турции оказались календарем

  • 2021-06-22 20:21:11
  • перегляди: 0

Фигуркам 3200 лет, их более 90, они вырезаны на стенах из известняка в святилище Язылыкая, и функционируют как древний календарь, отслеживая лунные циклы и прошедшие месяцы, а также отражают хеттские представления о космосе, разделенном на Землю, небо и подземный мир.

Скальное святилище Язылыкая в центральной Турции, примерно в 100 милях от Анкары, было открыто французским историком и археологом Шарлем Тексье в 1834 году, сообщает «Вокруг Света. Украина».

Более 90 фигур — богов, животных и монстров – были вырезаны из известняковой породы в двух комнатах в 13 веке до нашей эры, а перед ними был воздвигнут храм.

Святилище, внесенное в список объектов культурного наследия ЮНЕСКО, долгое время считалось важным местом для хеттов, но экспертам потребовалось почти 200 лет, чтобы понять, что на самом деле означают эти фигуры.

Хетты были древним анатолийским народом, империя которого находилась на территории современной Турции между 1600 и 1180 годами до нашей эры. Одомашнивание лошадей хеттами позволило им путешествовать на большие расстояния. Конфликт между хеттами и древними египтянами в конечном итоге привел к самому раннему зарегистрированному примеру мирного договора.

Хетты исповедовали политеистическую религию, в которой боги бури были особенно заметны.

На пике своего развития в середине 1300-х годов до нашей эры хетты правили большей частью Турции, а также большей частью Ближнего Востока и Верхней Месопетамии. Ветхий Завет несколько раз упоминает хеттов, в том числе в Книге Бытия.

В конце концов хетты были разбиты и ассимилированы ассирийцами к 1180 году до нашей эры, но некоторые их хеттских городов-государств просуществовали до восьмого века до нашей эры.

Международная группа исследователей определила, что рельефы представляют космос: Землю, небеса и подземный мир, и изображают основной миф творения хеттов, от хаоса к порядку. Подобно тому, как жизнь и смерть находятся в вечном цикле, рельеф также является хроникой прохождения дней, месяцев и времен года, как древний календарь.

В целом же,  согласно новому исследованию, опубликованному в Journal of Skyscape Archeology, святилище было символическим представлением того, как хетты рассматривали космос.

На выступающей северной стене изображены богиня солнца Хебат и бог бури Тешуб,

верховные божества хеттского пантеона. На восточной и западной стенах по обе стороны зала двумя процессиями маршируют меньшие божества.

Рельефы изображают различные уровни вселенной: подземный мир внизу, Земля в центре и небо вверху, а также самых важных божеств. Но они также передают циклические процессы обновления и возрождения, день и ночь, фазы Луны и времена года.

Процессия резных богов на западной стене делится на две группы: одна состоит из 12 фигур, а другая — 30. На восточной стене находится 17 божеств, но авторы статьи полагают, что изначально их было 19. Тогда число богов — 30, 12 и 19 — соответствовало бы лунному циклу и месяцам.

Маркеры под каждой линией богов должны были использоваться для отслеживания лунных дней, месяцев и третьего, 19-летнего цикла, т.н. цикла Метона, который был частью календарной коррекции. Хетты использовали последнюю процессию из 19 резных богов, чтобы решать, когда добавлять дополнительный месяц каждые 19 лет, чтобы идти в ногу с солнечным годом. Раньше считалось, что календари, использующие замысловатый цикл Метона, были изобретены на 700 лет позже.

Вся астрономическая информация была представлена ​​таким образом, чтобы святыня полностью соответствовала выражению космического порядка согласно представлениям хеттской культуры.

Турецкие археологи уточнили возраст неолитического храма в Бонкуклу-Тарла в юго-восточной провинции Мардин. Данные радиоуглеродного анализа показали, что храму около 13 тысяч лет, что делает его древнейшим известным храмом в человеческой истории.

По материалам The Daily Mail и New Scientist

Украина и США продолжат сотрудничество в сфере науки и технологий

  • 2021-06-22 20:18:11
  • перегляди: 0

Президент страны Владимир Зеленский одобрил закон о ратификации соглашения между Украиной и США относительно сотрудничества в сфере науки и технологий. Срок действия прежней договоренности истек еще в 2019 году.

Об этом пишет пресс-служба Офиса президента.

Как отмечает представительство, соответствующий закон Верховная рада приняла 3 июня 2021 года.

Впервые соглашение о сотрудничестве между странами в сфере науки и технологий было подписано 4 декабря 2006 года в Вашингтоне. По истечении срока действия, 9 июля 2019 года правительства обеих стран приняли решение продлить действие документа на пятилетний период.

В первую очередь, соглашение должно укрепить и расширить отношения между научно-техническими сообществами Украины и США. В частности, договоренность может положительно повлиять на сотрудничество в мирных целях в отраслях, представляющих взаимный интерес.

"Согласно документу, ученые и исследователи будут иметь возможности для обмена научно-технической информацией, опытом и методологией проведения исследований", - отмечает пресс-служба президента.