Економіка

На 21 лютого встановлено ціну на банківські метали

  • 2022-02-21 08:08:04
  • перегляди: 0

Національний банк України на 21 лютого 2022 року встановив офіційний курс банківських металів, повідомляє УНН із посиланням на сайт НБУ.

Національний банк України станом на ранок 21 лютого встановив такі ціни на банківські метали за 1 грам:

Золото — 1 725.3548 грн;

Срібло — 21.7381 грн;

Платина — 982.2734 грн;

Паладій — 2 138.1749 грн.

У порівнянні з 20 лютого курс золота, срібла паладію - зріс, платини впав:

Золото — +9,075 грн;

Срібло — +0,220 грн;

Платина — -2,211 грн;

Паладій — +23,564 грн.

"Нова пошта" анонсувало розширення своїх відділень

  • 2022-02-21 08:04:13
  • перегляди: 0

Група компаній "Нова пошта" до кінця 2022 року має намір встановити ще 12 тис. поштоматів у всій країні, повідомив співвласник компанії Володимир Поперешнюк на пресконференції у п'ятницю.

"Цього року їх (поштоматів - ІФ) буде ще 12 тисяч, тобто до кінця року їх буде 25 тисяч", - сказав він.

На думку компанії, наразі поштомати є більш ніж безпечним способом видачі посилок, оскільки обладнані спеціальними посиленими металевими конструкціями, антивандальними системами, більшість із них мають камери відеоспостереження.

"Більшість їх встановлюватиметься саме в ЖК, і якщо раніше ми встановлювали їх лише в містах-мільйонниках, то тепер ідемо вже і в обласні центри" – зазначив Поперешнюк.

Як повідомлялося, за 2021 рік "Нова пошта" встановила понад 9 тис. поштоматів, і на сьогодні мережа налічує понад 13 тис. поштоматів у 403 населених пунктах. Крім того, компанія минулого року відкрила 2 тис. нових відділень, у результаті чого їх загальна кількість сягнула майже 10 тис., з яких 8 тис. - у селах.

"Нова пошта" анонсувало розширення своїх відділень

  • 2022-02-21 08:02:22
  • перегляди: 0

Група компаній "Нова пошта" до кінця 2022 року має намір встановити ще 12 тис. поштоматів у всій країні, повідомив співвласник компанії Володимир Поперешнюк на пресконференції у п'ятницю.

"Цього року їх (поштоматів - ІФ) буде ще 12 тисяч, тобто до кінця року їх буде 25 тисяч", - сказав він.

На думку компанії, наразі поштомати є більш ніж безпечним способом видачі посилок, оскільки обладнані спеціальними посиленими металевими конструкціями, антивандальними системами, більшість із них мають камери відеоспостереження.

"Більшість їх встановлюватиметься саме в ЖК, і якщо раніше ми встановлювали їх лише в містах-мільйонниках, то тепер ідемо вже і в обласні центри" – зазначив Поперешнюк.

Як повідомлялося, за 2021 рік "Нова пошта" встановила понад 9 тис. поштоматів, і на сьогодні мережа налічує понад 13 тис. поштоматів у 403 населених пунктах. Крім того, компанія минулого року відкрила 2 тис. нових відділень, у результаті чого їх загальна кількість сягнула майже 10 тис., з яких 8 тис. - у селах.

Експорт українського м’яса: ситуація на світовому ринку – думка експерта

  • 2022-02-21 07:58:57
  • перегляди: 0

Про проблеми українських експортерів та вимоги до перевезень м’ясної продукції ми поговорили в інтерв’ю SEEDS з Андрієм Кузьміним, комерційним директором логістичної компанії KTL Ukraine, експертом з вантажоперевезень з температурним режимом.

Логістичні проблеми 2021 року призвели до ще більшого зростання собівартості м’ясної продукції. При цьому стабільні позиції для експорту українського м’яса продовжують займати Саудівська Аравія, ОАЕ, країни Західної Африки, Південно-Східної та Середньої Азії. Лише за 9 місяців 2021 року Україна експортувала м’ясну продукцію на суму $593 млн.

При цьому Андрій Кузьмін наголосив на позитивному впливі процесу виходу Великобританії зі складу ЄС для українських експортерів м’яса: «Річна квота експорту м’яса для українських виробників до країн ЄС становить 70 тис. тонн. При виході Великобританії з Євросоюзу експортери отримали можливість щорічного постачання додаткових 12 тисяч тонн до ринку Великобританії. При цьому квота для країн ЄС збережена у повному обсязі», – наголошує комерційний директор KTL Ukraine.

У той же час, експерт зазначає,

що у зв’язку з невисокою купівельною спроможністю українського населення та девальваційними процесами в країні обсяги імпортованого м’яса невеликі. Однак, певна кількість продукції преміум-сегменту імпортується із США та Аргентини.

Крім того, ситуацію ускладнюють вимоги, які пред’являють країни-імпортери до ввезення продукції. За словами Андрія Кузьміна, окремі вимоги імпортерів можуть відрізнятись від норм законодавства їхніх країн у ветеринарно-санітарній сфері. При цьому основні вимоги регулюються на рівні компетентних органів між країнами-імпортерами та експортерами.

«Насамперед це стосується узгодження ветеринарних сертифікатів та сертифікатів походження продукції.

Багато імпортерів перед навантаженням роблять огляд якості продукції, роблячи різні виміри її параметрів. Також деякі імпортери вимагають встановлення спеціальних термодатчиків, які дозволяють відстежувати дотримання температурного режиму на всій довжині маршруту постачання», – пояснює Андрій Кузьмін.

Також Андрій зазначив, що весь світ експортної логістики, включаючи українських експортерів,

у 2021 році зіткнувся із проблемою збою у розкладі судів.

По-перше, вони приходили із запізненнями від 2 до 15 днів. «З огляду на те, що м’ясна продукція перевозиться у спеціальних контейнерах та рефрижераторах для підтримки певної температури, необхідна постійна наявність електроживлення в портах, що тягне за собою додаткові витрати. Відповідно, чим більше затримується прихід судна, тим більші витрати несе постачальник».

По-друге, ускладнила ситуацію велика потреба місць на судах. «Наприклад, якщо експортер має можливість для щотижневого відвантаження 100 контейнерів м’яса по 25 тонн кожен, при цьому можливості судна дозволяють прийняти на борт лише 50 контейнерів, то постає питання для експортера, що робити з 50, що залишилися. Адже продуктивність підприємства заздалегідь спланована на певні обсяги. І у разі неможливості їх повного відвантаження, виробники несуть додаткове фінансове навантаження, яке пов’язане зі зберіганням на складах. Це також призвело до збільшення вартості на морські перевезення і, як наслідок, до зростання собівартості м’ясної продукції», – резюмує експерт.

SEEDS

Експорт українського м’яса: ситуація на світовому ринку – думка експерта

  • 2022-02-21 07:53:08
  • перегляди: 0

Про проблеми українських експортерів та вимоги до перевезень м’ясної продукції ми поговорили в інтерв’ю SEEDS з Андрієм Кузьміним, комерційним директором логістичної компанії KTL Ukraine, експертом з вантажоперевезень з температурним режимом.

Логістичні проблеми 2021 року призвели до ще більшого зростання собівартості м’ясної продукції. При цьому стабільні позиції для експорту українського м’яса продовжують займати Саудівська Аравія, ОАЕ, країни Західної Африки, Південно-Східної та Середньої Азії. Лише за 9 місяців 2021 року Україна експортувала м’ясну продукцію на суму $593 млн.

При цьому Андрій Кузьмін наголосив на позитивному впливі процесу виходу Великобританії зі складу ЄС для українських експортерів м’яса: «Річна квота експорту м’яса для українських виробників до країн ЄС становить 70 тис. тонн. При виході Великобританії з Євросоюзу експортери отримали можливість щорічного постачання додаткових 12 тисяч тонн до ринку Великобританії. При цьому квота для країн ЄС збережена у повному обсязі», – наголошує комерційний директор KTL Ukraine.

У той же час, експерт зазначає,

що у зв’язку з невисокою купівельною спроможністю українського населення та девальваційними процесами в країні обсяги імпортованого м’яса невеликі. Однак, певна кількість продукції преміум-сегменту імпортується із США та Аргентини.

Крім того, ситуацію ускладнюють вимоги, які пред’являють країни-імпортери до ввезення продукції. За словами Андрія Кузьміна, окремі вимоги імпортерів можуть відрізнятись від норм законодавства їхніх країн у ветеринарно-санітарній сфері. При цьому основні вимоги регулюються на рівні компетентних органів між країнами-імпортерами та експортерами.

«Насамперед це стосується узгодження ветеринарних сертифікатів та сертифікатів походження продукції.

Багато імпортерів перед навантаженням роблять огляд якості продукції, роблячи різні виміри її параметрів. Також деякі імпортери вимагають встановлення спеціальних термодатчиків, які дозволяють відстежувати дотримання температурного режиму на всій довжині маршруту постачання», – пояснює Андрій Кузьмін.

Також Андрій зазначив, що весь світ експортної логістики, включаючи українських експортерів,

у 2021 році зіткнувся із проблемою збою у розкладі судів.

По-перше, вони приходили із запізненнями від 2 до 15 днів. «З огляду на те, що м’ясна продукція перевозиться у спеціальних контейнерах та рефрижераторах для підтримки певної температури, необхідна постійна наявність електроживлення в портах, що тягне за собою додаткові витрати. Відповідно, чим більше затримується прихід судна, тим більші витрати несе постачальник».

По-друге, ускладнила ситуацію велика потреба місць на судах. «Наприклад, якщо експортер має можливість для щотижневого відвантаження 100 контейнерів м’яса по 25 тонн кожен, при цьому можливості судна дозволяють прийняти на борт лише 50 контейнерів, то постає питання для експортера, що робити з 50, що залишилися. Адже продуктивність підприємства заздалегідь спланована на певні обсяги. І у разі неможливості їх повного відвантаження, виробники несуть додаткове фінансове навантаження, яке пов’язане зі зберіганням на складах. Це також призвело до збільшення вартості на морські перевезення і, як наслідок, до зростання собівартості м’ясної продукції», – резюмує експерт.

SEEDS

Експорт українського м’яса: ситуація на світовому ринку – думка експерта

  • 2022-02-21 07:48:58
  • перегляди: 0

Про проблеми українських експортерів та вимоги до перевезень м’ясної продукції ми поговорили в інтерв’ю SEEDS з Андрієм Кузьміним, комерційним директором логістичної компанії KTL Ukraine, експертом з вантажоперевезень з температурним режимом.

Логістичні проблеми 2021 року призвели до ще більшого зростання собівартості м’ясної продукції. При цьому стабільні позиції для експорту українського м’яса продовжують займати Саудівська Аравія, ОАЕ, країни Західної Африки, Південно-Східної та Середньої Азії. Лише за 9 місяців 2021 року Україна експортувала м’ясну продукцію на суму $593 млн.

При цьому Андрій Кузьмін наголосив на позитивному впливі процесу виходу Великобританії зі складу ЄС для українських експортерів м’яса: «Річна квота експорту м’яса для українських виробників до країн ЄС становить 70 тис. тонн. При виході Великобританії з Євросоюзу експортери отримали можливість щорічного постачання додаткових 12 тисяч тонн до ринку Великобританії. При цьому квота для країн ЄС збережена у повному обсязі», – наголошує комерційний директор KTL Ukraine.

У той же час, експерт зазначає,

що у зв’язку з невисокою купівельною спроможністю українського населення та девальваційними процесами в країні обсяги імпортованого м’яса невеликі. Однак, певна кількість продукції преміум-сегменту імпортується із США та Аргентини.

Крім того, ситуацію ускладнюють вимоги, які пред’являють країни-імпортери до ввезення продукції. За словами Андрія Кузьміна, окремі вимоги імпортерів можуть відрізнятись від норм законодавства їхніх країн у ветеринарно-санітарній сфері. При цьому основні вимоги регулюються на рівні компетентних органів між країнами-імпортерами та експортерами.

«Насамперед це стосується узгодження ветеринарних сертифікатів та сертифікатів походження продукції.

Багато імпортерів перед навантаженням роблять огляд якості продукції, роблячи різні виміри її параметрів. Також деякі імпортери вимагають встановлення спеціальних термодатчиків, які дозволяють відстежувати дотримання температурного режиму на всій довжині маршруту постачання», – пояснює Андрій Кузьмін.

Також Андрій зазначив, що весь світ експортної логістики, включаючи українських експортерів,

у 2021 році зіткнувся із проблемою збою у розкладі судів.

По-перше, вони приходили із запізненнями від 2 до 15 днів. «З огляду на те, що м’ясна продукція перевозиться у спеціальних контейнерах та рефрижераторах для підтримки певної температури, необхідна постійна наявність електроживлення в портах, що тягне за собою додаткові витрати. Відповідно, чим більше затримується прихід судна, тим більші витрати несе постачальник».

По-друге, ускладнила ситуацію велика потреба місць на судах. «Наприклад, якщо експортер має можливість для щотижневого відвантаження 100 контейнерів м’яса по 25 тонн кожен, при цьому можливості судна дозволяють прийняти на борт лише 50 контейнерів, то постає питання для експортера, що робити з 50, що залишилися. Адже продуктивність підприємства заздалегідь спланована на певні обсяги. І у разі неможливості їх повного відвантаження, виробники несуть додаткове фінансове навантаження, яке пов’язане зі зберіганням на складах. Це також призвело до збільшення вартості на морські перевезення і, як наслідок, до зростання собівартості м’ясної продукції», – резюмує експерт.

SEEDS

Експорт українського м’яса: ситуація на світовому ринку – думка експерта

  • 2022-02-21 07:45:30
  • перегляди: 0

Про проблеми українських експортерів та вимоги до перевезень м’ясної продукції ми поговорили в інтерв’ю SEEDS з Андрієм Кузьміним, комерційним директором логістичної компанії KTL Ukraine, експертом з вантажоперевезень з температурним режимом.

Логістичні проблеми 2021 року призвели до ще більшого зростання собівартості м’ясної продукції. При цьому стабільні позиції для експорту українського м’яса продовжують займати Саудівська Аравія, ОАЕ, країни Західної Африки, Південно-Східної та Середньої Азії. Лише за 9 місяців 2021 року Україна експортувала м’ясну продукцію на суму $593 млн.

При цьому Андрій Кузьмін наголосив на позитивному впливі процесу виходу Великобританії зі складу ЄС для українських експортерів м’яса: «Річна квота експорту м’яса для українських виробників до країн ЄС становить 70 тис. тонн. При виході Великобританії з Євросоюзу експортери отримали можливість щорічного постачання додаткових 12 тисяч тонн до ринку Великобританії. При цьому квота для країн ЄС збережена у повному обсязі», – наголошує комерційний директор KTL Ukraine.

У той же час, експерт зазначає,

що у зв’язку з невисокою купівельною спроможністю українського населення та девальваційними процесами в країні обсяги імпортованого м’яса невеликі. Однак, певна кількість продукції преміум-сегменту імпортується із США та Аргентини.

Крім того, ситуацію ускладнюють вимоги, які пред’являють країни-імпортери до ввезення продукції. За словами Андрія Кузьміна, окремі вимоги імпортерів можуть відрізнятись від норм законодавства їхніх країн у ветеринарно-санітарній сфері. При цьому основні вимоги регулюються на рівні компетентних органів між країнами-імпортерами та експортерами.

«Насамперед це стосується узгодження ветеринарних сертифікатів та сертифікатів походження продукції.

Багато імпортерів перед навантаженням роблять огляд якості продукції, роблячи різні виміри її параметрів. Також деякі імпортери вимагають встановлення спеціальних термодатчиків, які дозволяють відстежувати дотримання температурного режиму на всій довжині маршруту постачання», – пояснює Андрій Кузьмін.

Також Андрій зазначив, що весь світ експортної логістики, включаючи українських експортерів,

у 2021 році зіткнувся із проблемою збою у розкладі судів.

По-перше, вони приходили із запізненнями від 2 до 15 днів. «З огляду на те, що м’ясна продукція перевозиться у спеціальних контейнерах та рефрижераторах для підтримки певної температури, необхідна постійна наявність електроживлення в портах, що тягне за собою додаткові витрати. Відповідно, чим більше затримується прихід судна, тим більші витрати несе постачальник».

По-друге, ускладнила ситуацію велика потреба місць на судах. «Наприклад, якщо експортер має можливість для щотижневого відвантаження 100 контейнерів м’яса по 25 тонн кожен, при цьому можливості судна дозволяють прийняти на борт лише 50 контейнерів, то постає питання для експортера, що робити з 50, що залишилися. Адже продуктивність підприємства заздалегідь спланована на певні обсяги. І у разі неможливості їх повного відвантаження, виробники несуть додаткове фінансове навантаження, яке пов’язане зі зберіганням на складах. Це також призвело до збільшення вартості на морські перевезення і, як наслідок, до зростання собівартості м’ясної продукції», – резюмує експерт.

SEEDS

Зеленський закликав Захід дати Україні грошей

  • 2022-02-21 07:37:45
  • перегляди: 0

Президент України Володимир Зеленський закликав західні країни надати Україні "дешеві гроші", без умов.

"Ми хочемо жити і захищати свою державу. Хочете нам допомогти? Є багато прикладів. Зміцніть нашу армію, озброєння тощо. Допоможіть зробити сильнішою нашу економіку, будь ласка – інвестуйте в нашу державу, заводите свій бізнес (в Україну – ІФ). Якщо боїтеся, то відкрийте нам "дешеві гроші". Дайте нам гроші без умов" - сказав він у суботу, відповідаючи на запитання на Мюнхенській конференції з безпеки в суботу.

Він також задав запитання, "з якої причини країни Заходу, коли виділяють Україні ті чи інші суми, кажуть, що потрібно зробити низку реформ?"

"Послухайте, чи є ще в світі країна, у якої війна на Сході і яка ще й робить реформи? Але ми не панікуємо, ми хочемо просто жити як сильна держава, - додав президент України.

В Україні зросли ціни на фрукти: що здорожчало найбільше

  • 2022-02-21 07:33:28
  • перегляди: 0

В Україні в середині лютого здорожчали деякі фрукти. За даними сайту «Мінфін», в січні апельсини, вирощені в Єгипті, можна було купити в середньому за 32,7 грн/кг, а в лютому ціна виросла до 34,9 грн/кг. Апельсини з Туреччини за цей період здорожчали на 1 грн – до 35,90 грн/кг. Разом із тим, значно знизились ціни на апельсини преміум – з 43,57 грн/кг до 31,45 грн/кг. Мандарини (Єгипет) подорожчали з 33,4 грн/кг до 37,9 грн/кг, а мандарини клементин – з 57,8 грн/кг до 65,9 грн/кг. Мандарини (Туреччина) здешевшали на 1 грн – до 33,9 грн/кг. Серед цитрусових також зросли в ціні лимони – в січні коштували в середньому 31,41 грн/кг, а в лютому – 36,28 грн/кг. Банани подорожчали більше ніж на 2 грн, зараз вони коштують 31,7 грн/кг. Майже не змінились в ціні яблука. Яблука українські в січні продавали за 10,35 грн/кг, зараз – 10,67 грн/кг. Яблука сорту «Айдаред» здорожчали з 12,1 грн/кг до 12,9 грн/кг. Водночас виноград подешевшав з 142,71 грн/кг до 135,3 грн/кг. Джерело: glavcom.ua

В Україні зросли ціни на фрукти: що здорожчало найбільше

  • 2022-02-21 07:33:28
  • перегляди: 0

В Україні в середині лютого здорожчали деякі фрукти. За даними сайту «Мінфін», в січні апельсини, вирощені в Єгипті, можна було купити в середньому за 32,7 грн/кг, а в лютому ціна виросла до 34,9 грн/кг. Апельсини з Туреччини за цей період здорожчали на 1 грн – до 35,90 грн/кг. Разом із тим, значно знизились ціни на апельсини преміум – з 43,57 грн/кг до 31,45 грн/кг. Мандарини (Єгипет) подорожчали з 33,4 грн/кг до 37,9 грн/кг, а мандарини клементин – з 57,8 грн/кг до 65,9 грн/кг. Мандарини (Туреччина) здешевшали на 1 грн – до 33,9 грн/кг. Серед цитрусових також зросли в ціні лимони – в січні коштували в середньому 31,41 грн/кг, а в лютому – 36,28 грн/кг. Банани подорожчали більше ніж на 2 грн, зараз вони коштують 31,7 грн/кг. Майже не змінились в ціні яблука. Яблука українські в січні продавали за 10,35 грн/кг, зараз – 10,67 грн/кг. Яблука сорту «Айдаред» здорожчали з 12,1 грн/кг до 12,9 грн/кг. Водночас виноград подешевшав з 142,71 грн/кг до 135,3 грн/кг. Джерело: glavcom.ua

В Україні зросли ціни на фрукти: що здорожчало найбільше

  • 2022-02-21 07:29:40
  • перегляди: 0

В Україні в середині лютого здорожчали деякі фрукти. За даними сайту «Мінфін», в січні апельсини, вирощені в Єгипті, можна було купити в середньому за 32,7 грн/кг, а в лютому ціна виросла до 34,9 грн/кг. Апельсини з Туреччини за цей період здорожчали на 1 грн – до 35,90 грн/кг. Разом із тим, значно знизились ціни на апельсини преміум – з 43,57 грн/кг до 31,45 грн/кг. Мандарини (Єгипет) подорожчали з 33,4 грн/кг до 37,9 грн/кг, а мандарини клементин – з 57,8 грн/кг до 65,9 грн/кг. Мандарини (Туреччина) здешевшали на 1 грн – до 33,9 грн/кг. Серед цитрусових також зросли в ціні лимони – в січні коштували в середньому 31,41 грн/кг, а в лютому – 36,28 грн/кг. Банани подорожчали більше ніж на 2 грн, зараз вони коштують 31,7 грн/кг. Майже не змінились в ціні яблука. Яблука українські в січні продавали за 10,35 грн/кг, зараз – 10,67 грн/кг. Яблука сорту «Айдаред» здорожчали з 12,1 грн/кг до 12,9 грн/кг. Водночас виноград подешевшав з 142,71 грн/кг до 135,3 грн/кг. Джерело: glavcom.ua

«Агро Арена» розпочинає весняну форвардну програму закупівлі зерна

  • 2022-02-21 07:22:33
  • перегляди: 0

Про це повідомляє прес-служба компанії.

«Беручи участь у форвардній програмі, аграрії зможуть вчасно отримати всі необхідні товарно-матеріальні цінності відомих європейських та українських виробників для забезпечення посівних робіт та обігові кошти для розвитку свого виробництва», — розповідає Наталія Кравцова, генеральний директор ТОВ «Агро Арена».

За її словами, в рамках форвардної програми ТОВ «Агро Арена» своєчасно забезпечить під фінансову аграрну розписку сільгоспвиробників мінеральними добривами, засобами захисту рослин, мікродобривами та насіннєвим матеріалом для здійснення всіх необхідних польових робіт. Крім того, частину майбутнього врожаю буде виплачено грошовими коштами. Остаточний розрахунок відбуватиметься за ринковими цінами на момент поставки законтрактованих сільськогосподарських культур.

«Закупівельні авансові ціни на зерно майбутнього врожаю, виходячи з яких здійснюватиметься попередня оплата за договором, складають для пшениці — 4 тис. грн/т, для ріпаку — 7 тис. грн/т, для ячменю — 4 тис. грн/т та для сої — 7 тис. грн/т», — додають у компанії.

Крім того, сільгоспвиробники зможуть розраховувати на додаткову премію до ринкової ціни при остаточному розрахунку, у випадку дотримання всіх договірних зобов’язань, зокрема термінів поставки та якісних показників сільськогосподарських культур.

«Обов'язковою умовою укладення форвардного контракту є страхування майбутнього врожаю, на яке сільгоспвиробник не витрачає власні кошти», — підкреслила Кравцова.

Нагадаємо, перешкод для експорту зерна з України немає.

«Агро Арена» розпочинає весняну форвардну програму закупівлі зерна

  • 2022-02-21 07:20:37
  • перегляди: 0

Про це повідомляє прес-служба компанії.

«Беручи участь у форвардній програмі, аграрії зможуть вчасно отримати всі необхідні товарно-матеріальні цінності відомих європейських та українських виробників для забезпечення посівних робіт та обігові кошти для розвитку свого виробництва», — розповідає Наталія Кравцова, генеральний директор ТОВ «Агро Арена».

За її словами, в рамках форвардної програми ТОВ «Агро Арена» своєчасно забезпечить під фінансову аграрну розписку сільгоспвиробників мінеральними добривами, засобами захисту рослин, мікродобривами та насіннєвим матеріалом для здійснення всіх необхідних польових робіт. Крім того, частину майбутнього врожаю буде виплачено грошовими коштами. Остаточний розрахунок відбуватиметься за ринковими цінами на момент поставки законтрактованих сільськогосподарських культур.

«Закупівельні авансові ціни на зерно майбутнього врожаю, виходячи з яких здійснюватиметься попередня оплата за договором, складають для пшениці — 4 тис. грн/т, для ріпаку — 7 тис. грн/т, для ячменю — 4 тис. грн/т та для сої — 7 тис. грн/т», — додають у компанії.

Крім того, сільгоспвиробники зможуть розраховувати на додаткову премію до ринкової ціни при остаточному розрахунку, у випадку дотримання всіх договірних зобов’язань, зокрема термінів поставки та якісних показників сільськогосподарських культур.

«Обов'язковою умовою укладення форвардного контракту є страхування майбутнього врожаю, на яке сільгоспвиробник не витрачає власні кошти», — підкреслила Кравцова.

Нагадаємо, перешкод для експорту зерна з України немає.

Українські фермери хвилюються: можуть втратити орендовані паї

  • 2022-02-21 07:18:59
  • перегляди: 0

Українські фермери ризикують залишитися без землі. Вони не встигають скупити у власників паї, які орендують. Фермерам бракує для цього і часу, і грошей. Тому дрібні землекористувачі просять владу внести корективи в закон про ринок землі, продовжити перший етап ринку хоча би до 10 років. Про це повідомив під час пресконференції голова Полтавського відділення Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) Василь Бурлака, пише agroportal.

В Україні вже понад пів року працює вільний обіг земель сільськогосподарського призначення. Зараз триває перший етап ринку землі, в ході якого право на придбання земельних ділянок мають фізичні особи. Причому кожен може придбати не більш як 100 га землі.

Ця норма цілком влаштовує дрібних землекористувачів – фермерів, які зазвичай мають в обробітку від 20 до 50 га земельних наділів. Вони орендують цю землю у власників паїв і тепер, звісно, воліли би викупити орендовану землю. Однак процес купівлі-продажу землі доволі марудний і затяжний. Деколи усі юридичні процедури можуть тягнутися до року. Через це фермери не встигають викупити всю землю,

якою користуються.

«Поки фермер збере документи, поки їх розгляне сесія, яка може збиратися раз на місяць чи раз на три місяці, так вже майже рік минув. І виходить, що залишився тільки рік. Ми просто не встигаємо. Тому просимо переглянути закон і дати нам на вирішення цих питань термін не у два роки, а до десяти», – каже Бурлака.

Є також іще одна причина, з якої фермери не в змозі вписатись у відведений законом термін: їм бракує грошей на купівлю землі. Нині аграрний сектор в Україні вельми затратний. Отже всі гроші, виручені з продажу вирощеної продукції, і навіть кредитні кошти йдуть на видатки нового аграрного сезону. Відтак фермер не може заощадити достатню суму грошей, аби скупити землю, яку орендує.

А з початком другого етапу, коли на ринок землі будуть допущені великі агрохолдинги і потужні покупці, шанси фермерів на придбання землі стануть зовсім примарними. Адже вони не в змозі будуть конкурувати з «грошовими мішками», які будуть готові скуповувати землю десятками, а то й сотнями тисяч гектарів.

Отже, може так статись, що дрібні фермери, як клас, взагалі перестануть існувати. Вони просто будуть витіснені з ринку великими агрокомпаніями, що встановлять в Україні свою монополію.

Нагадаємо, як стало відомо, фермери змушені двічі платити за оренду землі Тим часомціни на сільськогосподарські землі на аукціонах зросли на 430%

Як повідомлялося, в Україні змінилися правила купівлі-продажу землі

Читайте також:

Українські фермери хвилюються: можуть втратити орендовані паї

  • 2022-02-21 07:16:51
  • перегляди: 0

Українські фермери ризикують залишитися без землі. Вони не встигають скупити у власників паї, які орендують. Фермерам бракує для цього і часу, і грошей. Тому дрібні землекористувачі просять владу внести корективи в закон про ринок землі, продовжити перший етап ринку хоча би до 10 років. Про це повідомив під час пресконференції голова Полтавського відділення Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) Василь Бурлака, пише agroportal.

В Україні вже понад пів року працює вільний обіг земель сільськогосподарського призначення. Зараз триває перший етап ринку землі, в ході якого право на придбання земельних ділянок мають фізичні особи. Причому кожен може придбати не більш як 100 га землі.

Ця норма цілком влаштовує дрібних землекористувачів – фермерів, які зазвичай мають в обробітку від 20 до 50 га земельних наділів. Вони орендують цю землю у власників паїв і тепер, звісно, воліли би викупити орендовану землю. Однак процес купівлі-продажу землі доволі марудний і затяжний. Деколи усі юридичні процедури можуть тягнутися до року. Через це фермери не встигають викупити всю землю,

якою користуються.

«Поки фермер збере документи, поки їх розгляне сесія, яка може збиратися раз на місяць чи раз на три місяці, так вже майже рік минув. І виходить, що залишився тільки рік. Ми просто не встигаємо. Тому просимо переглянути закон і дати нам на вирішення цих питань термін не у два роки, а до десяти», – каже Бурлака.

Є також іще одна причина, з якої фермери не в змозі вписатись у відведений законом термін: їм бракує грошей на купівлю землі. Нині аграрний сектор в Україні вельми затратний. Отже всі гроші, виручені з продажу вирощеної продукції, і навіть кредитні кошти йдуть на видатки нового аграрного сезону. Відтак фермер не може заощадити достатню суму грошей, аби скупити землю, яку орендує.

А з початком другого етапу, коли на ринок землі будуть допущені великі агрохолдинги і потужні покупці, шанси фермерів на придбання землі стануть зовсім примарними. Адже вони не в змозі будуть конкурувати з «грошовими мішками», які будуть готові скуповувати землю десятками, а то й сотнями тисяч гектарів.

Отже, може так статись, що дрібні фермери, як клас, взагалі перестануть існувати. Вони просто будуть витіснені з ринку великими агрокомпаніями, що встановлять в Україні свою монополію.

Нагадаємо, як стало відомо, фермери змушені двічі платити за оренду землі Тим часомціни на сільськогосподарські землі на аукціонах зросли на 430%

Як повідомлялося, в Україні змінилися правила купівлі-продажу землі

Читайте також:

Украинцев предупредили о банкротстве Нафтогаза и повышении тарифов на газ

  • 2022-02-21 07:08:32
  • перегляди: 0

Компания Нафтогаз может стать банкротом, если власть не откажется от своих планов на повышение ренты на добычу газа. При этом тарифы на газ взлетят до заоблачных высот и станут неподъемными для подавляющего большинства украинцев.

Такое развитие ситуации прогнозирует нардеп Александр Дубинский. Этими соображениями Дубинский поделился в своем Telegram-канале Dubinsky.pro.

Нардеп критически оценил законопроект Шмыгаля о повышении ренты на добычу газа до беспрецедентных 74%. Нетрудно подсчитать, что при биржевой стоимости газа 800 долларов за тысячу кубометров "дочка" Нафтогаза компания Укргаздобыча будет вынуждена платить 592 доллара ренты.

При этом сейчас она продает газ для населения и предприятий тепловой коммунальной энергетики по социальной цене 280 долларов за тысячу кубов. Поэтому денег, вырученных за реализацию газа этой огромной группе потребителей, ей даже близко не хватит даже на то, чтобы уплатить ренту и остаться хотя бы с минимальной прибылью.

В итоге, такое повышение рентных платежей приведет к банкротству Нафтогаза. А банкротство национальной компании, которая несет на себе огромную социальную нагрузку, автоматически приведет к резкому росту тарифов на газ для населения до рыночного уровня.

"Последствия - необратимое банкротство Нефтегаза и колоссальный скачок тарифов для населения", - пишет Дубинский.

Напомним, недавно премьер-министр Денис Шмыгаль подал в Раду законопроект о повышении ренты на добычу украинского газа с нынешних 14-29 до 74%. Кроме законопроекта Шмыгаля, в Раду был подан еще один законопроект – Даниила Гетманцева, которым предлагается повысить ренту до 69%. Оба эти законопроекта специалисты считают губительными для отечественной газодобычи. Они могут привести к сокращению, а то и полному прекращению добычи украинского газа.

В Україні суттєво подорожчали овочі

  • 2022-02-21 06:45:40
  • перегляди: 0
Українців розлютили космічні ціни на овочі у популярних супермаркетах. Огірки продають по 139 грн за кілограм, а помідори по 100 та навіть 349 грн.

В Україні суттєво подорожчали овочі

  • 2022-02-21 06:45:40
  • перегляди: 0
Українців розлютили космічні ціни на овочі у популярних супермаркетах. Огірки продають по 139 грн за кілограм, а помідори по 100 та навіть 349 грн.

В Україні суттєво подорожчали овочі

  • 2022-02-21 06:41:31
  • перегляди: 0
Українців розлютили космічні ціни на овочі у популярних супермаркетах. Огірки продають по 139 грн за кілограм, а помідори по 100 та навіть 349 грн.