Економіка - сторінка 8

Сьогодні IT-індустрія в Україні розвивається швидше за інші сфери і навіть генерує мільярди доларів експортної виручки. Тим не менш, нинішня нестабільна економічна ситуація впливає на IT-сектор.

Чи спроможна держава забезпечити комфортні умови для розвитку галузі, чи існують якісь загрози для бізнесу? Свою думку щодо поточного стану та ймовірних ризиків в IT-секторі висловив Олександр Комареус, підприємець в IT та експерт відкритих даних, який виступив у студії «Першого Ділового» телеканалу.

На даний момент у вітчизняній IT-індустрії працює близько 300 тисяч фахівців, а щороку ринок зростає в середньому на 25-30%, кажуть аналітичні дані, які прокоментував гість у студії.

«Так, справді ринок зростає останні п’ять років дуже активно. З чим це пов’язано? Ну, по-перше, ми бачимо, що живемо в еру, коли у кожному телефоні, у кожному смартфоні знаходиться програмне забезпечення, будь-які виробники автомобілів… і таке інше. Тобто скрізь знаходиться софт, який керує тими чи іншими процесами. Саме тому попит на розробку в цілому постійно зростає. Люди, які займаються цією розробкою (насправді це дуже велика галузь і велика кількість людей працюють у ній),

достатньо широкого спектру діяльності (не тільки програмісти або розробники). Починаючи від бізнес-аналітиків, проектних менеджерів, людьми, які безпосередньо пишуть код та людей, які тестують це все».

На запитання чи справді Україна є найбільшим IT-експортером на ринок Європи, Олександр Комареус відповів:

«Мені складно порахувати все у цифрах. Але справді експерти кажуть, що це так. Україна є одним із найбільших експортерів цих послуг. І, якщо говорити про ринок загалом, то, напевно, так, величезна кількість послуг припадає на аутсорс-розробку, що трохи засмучує, тому що насправді гроші заробляють не аутсорсори, а продуктова компанія. Фактично, якщо порівнювати із сировинними ринками, то більшість тих хлопців, які працюють на цьому ринку, вони якраз більше схожі на сировинні ринки з погляду заробітку грошей».

В той же час ми повідомляли про те, щозарплати на IT-ринку в Україні зараз є найвищими серед усіх індустрій, що існують.

Нагадаємо також, що південнокорейська компанія Samsung хоче стати резидентом Діі. Окрім цього, на аналогічне резиденство у додатку претендує українська ІТ-компанія MacPaw.

Німецький концерн авіакомпаній Lufthansa Group тимчасово припинив польоти до Одеси. Заплановані рейси виконають літаки Міжнародних авіаліній України. Про це повідомили у пресслужбі Міністерства інфраструктури.

Авіаперевізник Lufthansa Group повідомив про припинення авіаперевезень до Києва та Одеси. Рейси скасували з 21 по 28 лютого. У ці дні польоти виконають літаки МАУ. Пасажири зможуть повернути кошти за придбані квитки на рейси Lufthansa, та купити нові на дублюючі рейси від МАУ, – повідомив Міністр інфраструктури Олександр Кубраков.

За даними пресслужби Lufthansa Group, до концерну входять компанії Austrian Airlines, Brussels Airlines, Eurowings, Eurowings Discover, Swiss International Air Lines. З Одеси до Відня виконує рейси авіакомпанія Austrian Airlines.

Читайте також Куди в 2021 році найчастіше літали з Одеського аеропорту Саудівська авіакомпанія відкриває прямі рейси з Одеси Через фейкове мінування з аеропорту "Одеса" евакуювали 320 людей Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області

Про це свідчать дані сервісу OpenDataBot, передає news.finance.ua.

Станом на 14 лютого 2022 року з початку місяця відкрилося 25,7 тис. ФОПів. Водночас закрилося — 36,6 тис. Різниця становила понад 10 тис. одиниць. Для порівняння, у січні 2022 року відкрилося 23,9 тис. ФОПів, а закрилося трохи понад 23,2 тис. Тобто динаміка приросту кількості ФОПів в Україні різко з позитивної стала негативною.

Показники лютого є рекордними із зими 2017 року, коли пройшла хвиля ліквідації так званих “сплячих” ФОПів — тоді, нагадаємо, був ухвалений закон, за яким навіть ті ФОПи, що не діють і не отримують прибутку, повинні були платити єдиний соціальний внесок. Зазначимо, що в лютому 2017 року закрилося 67,4 тис. ФОПів, а відкрилося — 40,8 тис. За словами Голови Правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу Києва Максима Тютюнникова, таке зниження можна пояснити трьома факторами.

“По-перше, з 1 січня 2022 року набув чинності закон, за яким ФОП 2−4 групи зобов’язали встановити касові апарати (РРО). Другим аргументом, на його думку, можна вважати несприятливий інформаційний фон. Третій фактор — енергетична криза, яка призвела до збільшення оплати за комунальні послуги та оренду приміщення. Крім того, нова мінімальна зарплата і прожитковий мінімум автоматично підвищили податки для ФОПа, що працюють за спрощеною системою оподаткування”, — підсумував Тютюнников.

У 2022 році ДПС планує перевірити понад 120 тисяч компаній. Тим часом Спілка українських підприємців (СУП) пропонує встановити мораторій на планові перевірки бізнесу.

За підрахунками організації, минулого року податкова провела на 59% більше планових і на 76% більше позапланових перевірок, ніж у 2020 році. Вони стосувались як українських ФОПів, так і юридичних осіб.

До теми РРО та перевірки: у податковій розповіли, чого чекати ФОПам у 2022 році

Що пропонує СУПСпілка вже звернулась до комітету Верховної Ради, Мінфіну та Мінекономіки з проханням зареєструвати законопроєкт про встановлення мораторію на перевірки бізнесу у 2022 році.

Що відомо про СУП Спілка українських підприємців – громадське об'єднання, створене у Києві у квітні 2016 року. Входить до трійки найбільших бізнес-асоціацій України. З 2017 року має офіційні представництва у Львові, Дніпрі та Одесі. Мета – відстоювання неполітичних інтересів підприємців і формування сприятливого бізнес-середовища в Україні.

Джерело: Вікіпедія

Організація наполягає, щоб з-поміж усіх запланованих перевірок цьогоріч відбулись лише такі:

• за діяльністю суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику;
• стосовно дотримання вимог щодо формування, встановлення і застосування державно регульованих цін;
• стосовно санітарного і епідемічного благополуччя населення.

До слова, у СУП пояснюють, що перевірки перешкоджають роботі прозорого бізнесу, заважають звичному перебігу процесів і чинять фінансовий тиск У сучасних умовах невизначеності, на думку учасників організації, це негативно впливає на українську економіку.

Навіщо Україні водень? Першопричиною є проблема зміни клімату. Зараз усе людство намагається знайти, як зробити так, щоб до 2050 року середня температура зросла не більше як на 1,5 градуси від доіндустріального рівня.Наголошу, що йдеться не просто про глобальне потепління, а саме про зміну клімату, яка створює температурний екстремум: у той час як літо стає більш гарячим, зими можуть ставати холоднішими. Зміни клімату впливають на всі сфери життя, на сільське господарство, що відчуваємо і ми в Україні: води через спекотнішу погоду стає менше. Хоча певні регіони, навпаки, страждатимуть від повеней та підтопленьКліматичний порядок денний – це відмова від природного газу, нафти, нафтопродуктів і вугілля, у тому числі на користь водню.Та для нас водень важливий не тільки в контексті зміни клімату, але й у контексті заробітку. Для Євросоюзу кліматична політика – це пріоритет.Сюди спрямовується бюджетне субсидіювання, величезна кількість грошей платників податків йде на зелений розвиток. Сюди також йдуть шалені інвестиції.На запитання про те, чи є українські водневі проєкти “бізнесом на Європі”,

відповім: так, це бізнес. Ми можемо задовольнити від 3 до 10% усього попиту Європи, це шалені кошти. Різнокольоровий водень”Традиційний” водень, який зараз використовують для виробництва аміаку тощо, називають “сірим воднем”. Його виробляють так: з метану (CH₄) забирають водень, а вуглекислий газ СО₂ випускають в атмосферу. Цей водень Європа буде заміщувати першочергово. Всі борються з СО₂, що є парниковим газом – для цього весь світ відмовляється від спалювання вугілля, нафти чи газу. “Сірий водень” можна перетворити на “блакитний”. Для цього СО₂ треба не випускати в атмосферу, а захоронювати – наприклад, закачувати під землю у відпрацьовані свердловини чи підземні сховища газу. Для України це також бізнес: можна захоронювати у нас СО₂, отриманий у ЄС в індустріальних процесах. Технологія цього поки недосконала, але вона буде.І, нарешті, “зелений водень”. Він найдорожчий. Робиться з води: молекула Н₂О розщеплюється на водень і кисень під дією електричного струму. Потім, коли водень споживається, спалюється, вступає в реакцію з киснем з повітря і утворюється знову вода.

Тобто у нас колообіг води в природі. Але є важлива деталь: щоби водень мав статус зеленого, треба використовувати електроенергію, отриману з сонця або з вітру. Уявляєте, скільки це коштує! До того ж ЄС, швидше за все, вважатиме зеленим і субсидіюватиме тільки той водень, який створений з нових, ще не введених в експлуатацію сонячних та вітрових джерел, бо ті станції, які вже побудовані, потрібні для декарбонізації електроенергетики. А вже нові можна буде пускати на виробництво водню.Але є ще один тип – “рожевий водень”, або атомний. Ми можемо брати воду і електроенергію з наших атомних станцій.В Європі ще не визначили, який вони хочуть водень, який буде фінансуватися з грошей ЄС. Зрозуміло, що фінальний водень – це тільки “зелений”, саме за нього “топить” Німеччина, але до нього ще треба дійти. Технології тут дорогі.Є країни, в яких є газ – Нідерланди, Велика Британія, Норвегія (хоча останні не в ЄС, але вони мають вплив). Вони хочуть, щоби бюджет ЄС фінансував також “блакитний водень”. Але тут приходить Франція і каже: “У вас немає атомних станцій, а у мене є.

Тому, будь ласка, брюссельські бюрократи, запишіть, що цей водень може й не зелений, але низьковуглецевий”. І дійсно, хоча атомна енергетика шкідлива для довкілля, для клімату вона не шкідлива. Тому Франція ситуативно лобіює те, що цікаве і Україні, бо у нас атомна генерація також є сильною. Водень у трубах замість російського газу?Навіть коли водень виробити, постає питання його постачання до ЄС. Водень можна доставляти також річковим транспортом, водневозами (такі спеціальні танкери-газовози), або у зв’язаному вигляді – всередині інших сполук, наприклад аміаку чи толуолу, такі технології вже є.Україні дає перевагу також газопровідна система, але є питання, наскільки можливо і коли можливо пустити туди водень замість природного газу.У нас вже зараз є вільні труби для цього.У нитці магістрального газогону йде чотири труби. І, скажімо, дві з них використовуються, а дві порожні. Однак просто пустити водень в існуючу трубу не можна. Тому треба будувати нові або переробити існуючі труби, компресори, всю систему.Втім, є альтернативний варіант – так званий “блендінг”,

тобто суміш водню і метану. Щодо нього ЄС ще визначається. Газ, у якому домішано 2% водню, можна передавати існуючими трубопроводами, але заплатять нам за ці 2% чи не заплатять – ми не знаємо. Досліджується, чи можемо ми нашими водогонами передавати 4, 5, 10%, хоча це дуже складно, треба буде також міняти всю інфраструктуру. Та я хочу підкреслити: готувати це треба вже зараз. Європа вже інвестує у водневу інфраструктуру труби, компресори, лічильники, запірну арматуру. Нам також треба потрапити у ці програми.Ще один бізнес “Нафтогазу” – це сховища. Споживання та виробництво водню є сезонним, його треба десь зберігати і потім викачувати споживачам. Тому тривають дослідження, чи можна зберігати водень у підземних газосховищах та яким чином.”Зелена сталь” для електромобілівНа водні можна заробляти, не тільки постачаючи його до Європи. Внутрішнє споживання може бути вигіднішим. Найпростіша ідея – виробляти “зелений аміак” і постачати його в Європу чи по Дунаю. Це вже додана вартість.Але ще цікавіше – виробництво “зеленої сталі”, попит на яку в Європі шалений.

Тут необхідно зрозуміти логіку дій умовного німецького бюргера, зрозуміти походження “зеленого тренду” в ЄС. Він формується під впливом майбутніх та ненароджених поколінь. Діти вже зараз кажуть батькам: “Ви ж зараз забрали всі природні ресурси. А як нам жити?”, “Ви будуєте атомне сховище, а ми за них будемо платити” тощо.Цей тиск нових поколінь змінює попит і вже впливає на політичну картину в Європі – подивіться на Німеччину, де Партія зелених зайняли третє місце і зараз буде одним з коаліційних партнерів. Отже, цей німецький бюргер хоче купувати екологічний електромобіль від Mercedes чи BMW чи Volkswagen. Та щоб авто було справді екологічним, то і метал, з якого він вироблений, повинен бути “зеленим”, тобто виробленим без “вуглецевого сліду”. Тобто щоби замість газу при виробництві цієї сталі був використаний водень. Так, це дорожче, але попит – шалений!А тепер повернемося до наших атомних станцій. Вони можуть допомагати нам виробляти “зелений метал” і ми будемо транспортувати до ЄС не водень, а цей “зелений метал”. І на додаток – зменшимо власне споживання газу,

якого нам не вистачає.І це ще не всі перспективи внутрішнього споживання. Є технології опріснення морської води та виробництва водню з Чорного чи Азовських морів, які ми вивчаємо. І, можливо, буде сенс переводити систему теплопостачання приморських міст на водень. Це вже робить Європа, вже є котли на 100% водні.Україна не відмовиться від газу На кліматичній конференції у Глазго Україна також взяла на себе зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів. Але у цьому сенсі є велика відмінність між Україною та ЄС. Нам легше, у нас є що скорочувати. Одними лише програмами енергоефективності ми можемо досягти всіх кліматичних цілей до 2030 року.Ми, на відміну від ЄС та США, не досягли “останньої милі”, коли кожен відсоток скорочення потребує витончених технологічних рішень.А Європі треба водень.Та я підкреслю: не треба робити з водню “гіперлуп”. Так, водень – це майбутнє, це важливо, це колись буде. Але зараз у нас є нагальніші проблеми – вугільні шахти, нестача газу. І не треба вважати, що “Нафтогаз” тепер займається тільки воднем, біометаном, зеленою енергетикою.

Ні, 99% персоналу компанії зайняті тим, щоб збільшити газовидобуток, забезпечити транзит, диверсифікацію, перемогти у війні з “Газпромом”, пройти опалювальний сезон, а десь 1% зайняті “зеленою трансформацією”.Але за 10 років цей відсоток зміниться десь так 40 на 60. Це не ми придумали, цим займаються абсолютно всі нафтогазові гіганти світу. Вплив Росії на водневі проєкти ЄСНе треба забувати і про лобі країни-агресора. Росія кілька місяців тому також ухвалила водневу стратегію, а тепер приходить до ЄС і каже: “Ой, хлопці, я ж також можу виробляти і постачати вам будь-який водень”.Причому вони взяли на озброєння кліматичні аргументи, розуміючи, що ті важливі для ЄС, і пропонують не тільки постачання водню, а й перетворення “сірого” на “блакитний”.Для цього в РФ пропонують свій “Північний потік”.Росіяни кажуть: у нас є Nord Stream, ми можемо по ньому закачувати ваш CO₂ і захоронювати його в тундрі, у старі газові родовища. Росія відчуває, що це тренд ЄС, і працює в ньому. Їхню присутність треба враховувати. Хоча хай краще зі своїми викидами метановими розберуться спочатку.

Що краще – водень чи метан?Умовно кажучи, кілограм водню кращий за кілограм метану. Він більш енергомісткий, дає більше тепла при спалюванні. Однак його густина набагато менша, ніж метану, чи то природного газу. Тому кубометр водню віддасть менше енергії ніж кубометр метану за умови однакового тиску.Також водень набагато більш вибухонебезпечний, це накладає купу обмежень для побутового використання.Але є також фінансові стимули йти у водень.Для оновлення тих же ТЕЦ нам потрібні інвестиції. А інвестиції зараз ідуть тільки в “зелені” речі. Тож якщо ми хочемо реконструювати наші ТЕЦ, які забезпечують теплом регіони, то реконструкція має бути або з біотехнологіями, або з воднем. Тобто нас навіть фінансово у це штовхають.Ми зараз за столом переговорів. Зараз поки що знак питання – у нас відкриті всі можливості. Одночасно Росія грає свою гру – робить штучну кризу з вугіллям, газом, штовхає усіх до того, щоб ми споживали більше газу, забирали його з підземок. І це робить зелену тематику ще важливішою.Це непроста гра. Ми можемо як виграти, так і програти, але ми маємо не лишатися осторонь цього процесу. Бо за нинішніх умов ти будеш або за столом, або на столі, у вигляді меню.Над цим думають усі гравці.Shell вирішив переїхати з Нідерландів у Велику Британію, змінює податкову юрисдикцію через плани декарбонізації. Total, величезна французька компанія, перейменувалася на TotalEnergies. Вони були бізнесом нафти і газу, а тепер у пріоритетах і сонце, і вітер, і водень. І якщо ми зараз не зрозуміємо цей тренд, то будемо в меню. Поки що у нас є можливість бути за столом. Розмовляв Сергій Сидоренко,відео Володимира Олійника,”Європейська правда”

З 1 березня в Україні підвищиться розмір щомісячної державної допомоги на кожну третю та подальшу дитину, яка виховується у багатодітній сім'ї. Розмір підвищення становитиме 400 гривень.

Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на проект постанову, який був прийнятий на засіданні Кабінету міністрів 16 лютого.
Згідно з документом, ухвала набирає чинності з 1 березня 2022 року. В Україні виріс розмір допомоги для наступної категорії громадян:

батьків багатодітних сімей - на кожну третю та подальшу дитину. Щомісячні виплати збільшаться з 1700 до 2100 гривень;
осіб з інвалідністю з дитинства та дітей з інвалідністю, а також осіб, які не мають права на пенсію, та осіб з інвалідністю, які отримують державну соціальну допомогу - розмір мінімальної допомоги буде підвищений з 1934 до 2100 гривень.

Також на 166 гривень підвищиться мінімальний розмір державної допомоги для осіб з інвалідністю та літніх осіб, які не мають права на пенсію.
Нагадаємо, Мінсоцполітики профінансувало виплати допомоги, компенсацій, грошового забезпечення та оплату послуг окремим категоріям. Кошти виділено за лютий 2022 року.

З початку 2022 року на аукціонах в системі Прозорро.Продажі аграрії Миколаївщині сплатили до державного бюджету 1 млн 237 тис. грн за користування земельними ділянками комунальної власності згідно договорів оренди, укладених на конкурентних засадах.

Цього року у Миколаївській області укладено на конкурентних засадах 9 договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 84,8322 га строком на 7 років та несільськогосподарського призначення загальною площею 3,7836 га строком на 5 років. Результати проведення земельних аукціонів в системі Прозорро.Продажі підтверджують, що конкурентні способи продажу земельних ділянок або прав на них мають безперечні переваги, істотно збільшують вартість землі та відповідно збільшують надходження до бюджетів територіальних громад.

Стало відомо, що станом на 17 лютого 2022 року українські аграрії забезпечені мінеральними добривами для майбутніх весняно-літніх робіт трохи більш ніж на третину. Усього 36% – рівень забезпечення всіх українських сільськогосподарських підприємств.

Згідно з оновленими даними Міністерства аграрної політики та продовольства, найбільш готовими до польових робіт залишаються: Запорізька (80%), Тернопільська (70%), Харківська (65%), Чернівецька (58%), Івано-Франківська (55%), Кіровоградська ( 52%) та Дніпропетровська (51%) області.

В інших областях України рівень забезпечення мінеральними добривами нижчий ніж половина від необхідного: Донецька (48%), Хмельницька (42%), Миколаївська (38%), Одеська (34%), Вінницька, Житомирська, Чернігівська (по 31%), Волинська ( 20%), Луганська (19%), Полтавська (14%), Рівненська (13%).

Найменше рівень забезпечення добривами зафіксовано у Київській області – 2%.

Проте слід також врахувати, що ще шість українських областей не надали даних щодо стану запасів добрива та відповідної готовності до польових робіт.

Раніше ми писали, що у 2022 році зменшення посівних площ не очікується. А це означає, що попит на добрива буде чималим. Тому не всі аграрії зможуть забезпечити себе необхідними добривами за прийнятною ціною, що може спричинити зменшення внесення добрив у посівну.

Також ми повідомляли, наскільки зросли витрати аграріїв за звітний період 2021 року.

«Ліга антитрасту» звернулась до Державної аудиторської служби аби та перевірила нещодавні закупівлі газу на 1,5 млрд грн Укрзалізницею.

Закупівлі провели перед Новим роком. Тоді у грудні в розпал світових коливань ціни на паливо два постачальники «Інвестсервіс» та «Газенерго-трейд» відмовились постачати газ по діючому контракту з низькою ціною. А залізниця вже через тиждень замовила газ цим же постачальникам, але вже вдвічі дорожче.

21 грудня ціна на газ на Європейській біржі зросла до рекордного максимуму і перевищувала позначку у 2 200 доларів за тисячу кубометрів блакитного палива. Тобто понад 73 гривні за куб. А наступного дня ціна почала поступово спадати та 24 грудня вже знизилася на третину від пікової.

Якраз у цей час УЗ провела переговорні процедури закупівлі газу з «Інвестсервіс» та «Газенерго-трейд». Зійшлися на ціні від 62 до 66 грн/м³ за різними контрактами. У той час коли ціна газу на біржах вже впала нижче 50 гривень за куб.

При цьому щоб здійснити закупівлю за переговорною процедурою замовник зобов’язаний обґрунтувати та підтвердити необхідність її застосування.

В обґрунтування замовник послався на виникнення обставин пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій. Законодавство дозволяє проводити переговорну процедуру закупівлі у виняткових випадках.

Однак те, що постачальники Укрзалізниці просто відмовились виконувати діючий контракт — не підпадає під жоден з них. До того ж наявність такої «надзвичайної ситуації» має підтверджуватися висновками, які доводять, що надзвичайна ситуація вже сталася та негайно треба ліквідувати її наслідки. Замовник же таких висновків не надав. Дав лише лист ДСНС, який вказує, що колись надзвичайна ситуація можливо може статися, а може й не може.

Відтак тепер ДАСУ проведе моніторинг та перевірить дії УЗ на предмет дотримання закупівельного законодавства.

Агрессивное поведение РФ и сомнительные действия Газпрома в разгар энергетического кризиса заставляют ЕС искать пути для диверсификации поставок энергоносителей, заявила глава Еврокомиссии Урсула фон дер Ляен на Мюнхенской конференции безопасности, сообщает Укринформ. 0 ► Подписывайтесь на телеграм-канал «Минфина»: главные финансовые новости

«Европейский Союз не может так сильно зависеть от поставщика энергии, угрожающего начать войну на нашем континенте. Государственная компания „Газпром“ намеренно пытается накапливать и поставлять настолько низкий объем газа, насколько это возможно. Учитывая что цены на газ и спрос на него взлетели, это очень странное поведение компании», — заявила фон дер Ляен.

По ее словам, Европейский Союз должен диверсифицировать как поставщиков, так и источники энергии. Эта работа уже проводится с помощью партнеров и друзей ЕС по всему миру.

«Сегодня я могу сказать, что даже в случае полного прерывания поставок газа из России мы уже на „безопасной стороне“ этой зимой. В средней и длительной перспективе мы удвоим долю возобновляемых источников — солнца,

ветра, гидроэнергии, „зеленого“ водорода, — и это усилит стратегическую независимость Европы в энергетике», — подчеркнула президент Еврокомиссии.

Читайте также: США договариваются об альтернативных путях поставки газа в Европу в случае агрессии РФ

Она напомнила, что источником около 24% всей энергии в ЕС является газ. 90% этого газа ЕС импортирует и 40% из этого импорта — из России.

Предыстория

Еще с осени 2021 года Россия постепенно сокращает транзит газа в Европу, несмотря на рост цен на него. Как следствие, в европейских странах (и в Украине также) выросли цены на отопление и производство ряда товаров, нуждающихся в голубом топливе.

Так, с октября 2021 Россия прекратила транзит газа через Украину в Венгрию, а в течение 10−16 января 2022 транзит упал до четырехлетнего минимума.

На этом фоне «Нафтогаз Украины» подал жалобу в Европейскую комиссию против российского «Газпрома», обвинив его в злоупотреблении своим положением на европейском рынке газа.

Читайте также: Энергокризис в Европе угрожает экономическому восстановлению еврозоны в 2022 году

Россия отрицает обвинения Украины и европейских стран и утверждает, что в росте цены на газ виновата сама Европа, которая, во-первых, стремится перейти от долгосрочных контрактов на покупку газа на спотовые цены; во-вторых, тормозит ввод в эксплуатацию «Северного потока-2»; и в-третьих, отказывается от использования альтернативных энергоносителей из-за намерений перейти на «зеленую» энергетику. Источник: МинФин

Попри тривожні новини щодо можливого військового вторгнення Росії в Україну, паніки на земельному, як і на більшості інших ринків наразі не спостерігається. Уповільнилась торгівля ділянками у прикордонних з РФ областях, утім, на думку очільника громадської організації «Асоціації землевласників України» Сергія Кулєшова, загальна ситуація наразі стабільна, пише SEEDS.

“Ситуація на ринку наразі нетипова: здавалося б, на такому новинному тлі землевласники мали б масово продавати свої ділянки й у битві за покупця опускати ціни нижче й нижче. Проте все не зовсім так. Наприклад, у прикордонних із Росією областях спостерігається невелике збільшення пропозицій із продажу ділянок, але жодного панічного розпродажу немає”, – цитує Сергія Кулєшова видання AGRI-GATOR.

На думку фахівця, у разі новин про відсутність загрози ринок продовжить зростати. Якщо ситуація залишатиметься такою ж напруженою, ринок деякий час уповільнюватиметься, як зараз, а потім почне поступово відновлюватися. У разі початку реальних бойових дій пропозиція продажу ділянок помітно зросте, а попит впаде, тому ціна землі в країні помітно зменшиться.

Згідно з даними Міністерства аграрної політики та продовольства, станом на 18 лютого в Україні було продано 98,6 тис. земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 251,6 тис. гектарів. Найбільш активно паї продають у Харківській (10157 угод на загальну площу 37 тис. гектарів з 1 липня 2021 року), Полтавській (7153) та Сумській (7133) областях.

SEEDS

Безумовним лідером по зміні ціни за 2 останні тижні стали помідори, які подорожчали на 29% і станом на 17 лютого 2022 року їх можна придбати в середньому за 79,82 грн/кг. Про це йдеться у повідомленні асоціації«Український клуб аграрного бізнесу», пише agronews.ua.

«В зимовий період помідори на полиці супермаркетів надходять як від українських тепличників, так й імпортовані з Туреччини. Ціни на помідори від українських виробників підвищуються через зростання собівартості виробництва даного овочу. В останні місяці суттєво зросла вартість енергоресурсів, які необхідні для обігріву теплиць. По тій же причині зростає ціна на помідори в Туреччині, яка є основним постачальником овочів в Україну (в зимовий період теплиці в Туреччині частково опалюється).

Окрім того, негативно на ціну вплинули часткова девальвація гривні. Сукупність цих факторів і призвела до такого зростання цін на помідори», — пояснили експерти.

Відчутно зросла в ціні яловичина. За 2 останні тижня ціна на цей продукт зросла на 7% і її середня вартість на полицях супермаркетів становить 219,13 грн/кг.

Постійна динаміка росту на яловичину спостерігається з початку 2018 року і основна причина такої тенденції — постійне скорочення обсягів виробництва цього виду м’яса в Україні. Наразі такий тренд продовжується. За результатами 2021 року обсяги виробництва яловичини скоротилися на 10% у порівнянні з попереднім роком і, на жаль, ця динаміка продовжується і в поточному році.

«Однак разом з тим зараз спостерігається зниження ціни на найбільш популярний і доступний в Україні вид м’яса — курятину. За 2 останні тижні ціна на курятину знизилася на 6% і зараз її в середньому можна придбати за 100,82 грн/кг. На відміну від яловичини, в Україні зростають обсяги виробництва курятини, що і могло стати причиною зниження ціни. За результатами січня 2022 року було вироблено на 8,1% більше цього виду м’яса в порівнянні з аналогічним періодом минулого року», — уточнюють в УКАБ.

До продуктів харчування, які додали в ціні, також відноситься житній хліб, який за 2 останні тижні зріс в ціні на 7% і станом на 17 лютого 2022 року коштує в середньому 31,39 грн за буханець 500 г.

При цьому, паралельно ціна на ще один соціально—значущий продукт знизилася, і це — молоко. За 2 останні тижні ціна на молоко знизилася на 4% і станом на 17 лютого коштує близько 34,79 грн за 1 літр. Можливий вплив на ціну мало забезпечення підприємств, що займаються переробкою молока, газом по спеціальній ціні.

Зазначається, що останні місяці бентежила споживачів своїм стрімким зростанням ціна на білокачанну капусту. Після тривалого періоду зростання, за 2 останні тижні ціна на даний продукт пішла вниз і опустилася на 4% до 20,65 грн/кг. Причиною зниження ціни може бути збільшення пропозиції на ринку. Частина виробників зазвичай намагається притримати продукцію до періоду, коли ціна буде максимально високою (для овочів та фруктів — це кінець зими, весна). І є варіант, що зараз, маючи доволі високу ціну на капусту, ці склади відкрилися до реалізації.

Зросли в ціні банани, які в цей період є одні з основних фруктів на полицях супермаркетів. За 2 останні тижні ціна на них збільшилася на 7% і станом на 17 лютого 2022 року коштує близько 31,70 грн за кг. Основними причинами зростання ціни на цей фрукт є практично повна відчутність доступних по ціні фруктів в даний сезон (лише яблука та цитрусові), а також зростання курсу гривні (банани повністю імпортований товар), підсумували в УКАБ.

Читайте також Українська компанія створила новий бренд насіння з високим генетичним потенціалом.

Теги: подорожчання, помідори, ціни