РФ діє за "методичкою". Чому відбувається загострення на Донбасі та які подальші дії Росії

Ватажки самоназваних "Л/ДНР" заявили про загрозу наступу української армії, почали евакуацію населення у Росію, а зранку 19 лютого видали "накази про мобілізацію". Російські пропагандистські ЗМІ повідомляють про обстріли з боку української армії. Водночас двоє українських військових загинули в зоні ООС 19 лютого.

Загострення на Донбасі відбувається на тлі численних повідомлень про загрозу російського наступу та звернення Держдуми РФ до Путіна щодо "прийняття" самоназваних республік до складу Росії.

Суспільне поспілкувалось з військовими експертами про причини загострення на Донбасі та можливі подальші дії РФ.

"Ми це бачили вже у 2008 році в Грузії"Даріус Антанаїтіс, військовий експерт (Литва), вважає, що Росія використовує ту ж "методичку", яку використовувала і раніше для розв'язання війн.

"Як Росія розпочала війну з Фінляндією в 1939 році. Ситуація була майже така сама. , коли росіяни відкрили артилерійський вогонь по своїх же позиціях і це було подане як агресія Фінляндії. Те саме ми бачили і у Чечні, коли декілька багатоповерхівок були підірвані, так само було і у Грузії,

коли росіяни звинуватили грузин у відкритті вогню першими. Можна зробити висновок, що у цьому випадку російська влада, російська армія використовує такі самі "методи", які використовували раніше. І можна сказати, що їх можливі дії є передбачуваними у майбутньому", – зазначив він.

Провокації необхідні, аби отримати обстріли у відповідь, додає Олег Жданов, військовий експерт, полковник запасу, коментуючи ситуацію на Донбасі останніх днів.

"А також, можливо, наголошу можливо, в ході розпочатої евакуації можливі теракти: на кшталт підриву автобуса з людьми, які евакуюються. Для Росії це не втрати, вони звинуватять Україну в скоєнні теракту проти населення. Таким чином може бути легалізована присутність російських військ на цих територіях в якості миротворців і захисників “російськомовних громадян”, як вони кажуть, а також і громадян, яким вони роздали паспорти (російські паспорти – ред.)", – додає він.

Читайте також: Байден: Путін прийняв рішення про вторгнення в Україну, але "дипломатія завжди можлива"На відміну від ситуації у Грузії 2008-го, у Молдові в 90-х та анексії Криму у 2014-го – зараз світова спільнота підкреслює,

що ідеться не про локальний конфлікт, а про ризик війни у Європі, зазначає Олександр Фленкя, директор громадського об'єднання Initiative 4 Peace, екс-віце-прем'єр з реінтеграції Республіки Молдова.

"Те, як це виглядає зі сторони, з Кишинева, зокрема, те, що зараз відбувається на сході України, біля південно-східних кордонів, не схоже ані на грузинський сценарій 2008-го, ані на придністровський молдавський сценарій 92-го року. Ба більше, це навіть не схоже на анексію Криму у 2014-му році. Тоді усе відбулося стрімко, як і в Грузії 2008-го року, коли цього ніхто не очікував. Зараз уся ця ситуація відбувається протягом останніх щонайменше трьох місяців... Доволі символічно, що буквально у ці дні проходить Мюнхенська безпекова конференція. Для мене вся ця ситуація більше нагадує мюнхенську історію, але вже 38-го року", – зазначає він.

Загострення на Донбасі зараз Тарас Чмут, голова правління Українського мілітарного центру, військовий експерт відзначає, що історія з евакуацією жителів Донбасу в РФ "перевищена в першу дію медійно та інформаційно": "Ми ж не знаємо,

що за нею ховається. Це 3 тис. людей, яких умовно показово евакуюють на ста автобусах, чи це дійсно щось серйозне. І щоб що? Це один з етапів емоційного нагнітання істерії. Ми не знаємо ні масштабу, ні того, як це буде відбуватися, чи це буде відбуватися. Якщо це знову вивезуть тисячу людей, а з цього зроблять картину, ніби це 100 млн, це одна історія. Якщо просто 100 людей, то 100 людей".

Така ж ситуація з "мобілізацією": Якщо окупаційні війська готуються до якихось більш активних бойових дій, їм потрібен людський ресурс. Зазвичай посилати гинути вони не посилають своїх кадрових військових, а перекривати місцевим населенням, російськими добровольцями, які там знаходяться. Тому, час від часу вони проводять подібні дії з метою укомплектування тих пустих штатів, які у них є. Оскільки, техніки Росія то “нагнала”, але особового складу не вистачає катастрофічно. Це спосіб закривати дірки людським ресурсом першої хвилі наступу, які перші ж загинуть".

"Відкрився цілий інформаційний фронт"Якщо класична рутина бойових операцій починається з "казуса беллі", або ж приводом для війни,

то тепер достатньо пропагандистських ЗМІ чи соцмереж, каже Маріус Малюкявичюс, експерт з інформаційної безпеки (Литва): "Нині це можна зробити за допомогою всіх нових медіа, візуальних технологій, і це може стати приводом. І насправді, це те, що керівництво США та Великої Британії повторювало протягом минулого місяця і навіть більше. Вони мають, в основному, розвідувальну інформацію про те, що існують різні варіанти того, яким може бути привід".

"Ми в ситуації, коли в основному військово все готово, і всі на межі, тому що всі розуміють, що це почнеться з таким приводом. Останніми днями відкрився цілий інформаційний фронт, раніше російські державні ЗМІ не були настільки активними в передачі таких наративів. Тепер це історія "біженців, які тікають з Донбасу", і історія "України, яка обстрілює Донбас" і організовує нібито диверсії, як ви знаєте, комунальних служб тощо. Отже, важливо те, що це вже стало свого роду державним медіа-наративом. Раніше ми цього не бачили", – додає Маріус Малюкявичюс.

Читайте також: "Не вірте брехні окупаційної влади!" Головнокомандувач ЗСУ звернувся до мешканців Донбасу Що далі

Олександр Фленкя вважає, що з боку Росії здійснені всі необхідні підготовчі заходи для того, щоб здійснити повномасштабну військову операцію. Водночас, не зовсім зрозуміло, чим вона може закінчитися: "З одного боку, все готове до того, щоб йти до кінця, де б він не був, але, з іншого боку, послідовність кроків побудована так, що Москва у будь-який момент може відкотити назад. І тут питання, при яких умовах та обставинах це може відбутися. Зрозуміло, і про це говорять відкрито європейські лідери, що Москва шантажує та загрожує Європі. Вона хоче поступок, очікує якихось сигналів з боку світових лідерів, після яких вона могла припинити цю послідовність кроків, які б привели до повномасштабної війни".

Даріус Антанаїтіс вважає, що сценаріїв декілька: початок повномасштабної війни, її відсутність та війна на окремій території (обмежена війна): "Єдина людина, яка точно може відповісти на це питання, це Путін. Як ми чуємо від наших американських друзів, вони розповсюджують дані розвідки, щоб повідомити людям та дати зрозуміти Путіну, що у США знають, що планує та робити Путін,

і для нього та російської влади буде неможливо сказати, що вони не відповідальні за початок будь-якої війни, будь-яких проблем".

Олег Жданов упевнений, що зараз РФ шукатиме приводів для того, щоб це зайти на окуповані території Донбасу в якості "миротворців". Але легалізації "Л/ДНР" в складі РФ чи російських військ на цих територіях може ускладнити виконання Мінських домовленостей: "Є окремий пункт “виведення іноземних військ з території окремих районів Донецької та Луганської області”. І це безпекова складова, яка повинна бути здійснена напередодні підготовки і проведення виборів. Тому тут швидше мова йде про залякування і шантаж нашого політичного керівництва. Наприклад, звернення Держдуми до Путіна стосовно легалізації цих “народних республік” – це шантаж про те, чи відмовиться Україна від своїх територій і своїх громадян, чи ні, ми держава, чи не держава. Путін намагається довести всьому світу, що Україна – не держава".

"З приводу того, скільки це може тривати (провокації зі сторони окупованих територій – ред.). Думаю, що декілька тижнів, не більше. Бо діла треба буде закінчувати цю авантюру.

З нашого боку, я навіть не сумніваюсь, що ніяких силових дій стосовно цих територій вчинено не буде", – додає Жданов.

Як має діяти керівництво УкраїниТри ключові напрямки, каже Чмут: "Перший – міжнародний, дипломатичний. Ми маємо всіляко залучатися підтримкою партнерів, союзників, показувати світу, що тут відбувається і що це не ми. Що це повністю історія з Україною, яка спричинилася РФ. Паралельно з цим, посилення отримання міжнародно-технічної допомоги, яка є ключовим аспектом “ненападу Росії” ще у повній мірі. Чим сильніші збройні сили, тим менша ймовірність того, що Росія вторгнеться знову. Другий момент – військовий. Ми маємо готувати збройні сили, можливо теж проводити якусь локальну, точкову мобілізацію до сил спеціальної спеціальних операцій, до органів військового управління. Не так, щоб це було масово, це не про 40-50 тис. населення. Але розгорнути вертикаль управління ЗСУ було б доречно. Також в цілому зосереджувати збройні сили на можливих напрямках удару, розсереджувати техніку і бути готовими. Бо якщо не завтра, можливо через тиждень-місяць,

напруга доволі висока. Третє – це інформаційно намагатися гасити російські фейки, інформаційно протидіяти, показувати світу, що тут відбувається, що відбувається в: Києві, Маріуполі, Харкові, Слов’янську та інших прифронтових містах".

Спроба окупації значної частини України, з Києвом, Одесою і умовно по Дніпру, або й далі – найгірший розвиток ситуації для України: "Ніхто не скаже на скільки він можливий, це все змінюється кожного дня від кожної заяви, кожної країни. Це все хаотичні процеси, тут немає якоїсь ймовірності – 67% або 93%. Вам ніхто не скаже. Є події, які взаємозалежні від багатьох чинників", – додає Чмут.

Жданов вважає, що якщо не буде знайдено рішення в протистоянні США і РФ, то все зведеться нанівець. Статус “кво” відновиться на окупованих територіях і в зоні ООС.

Читайте також Щоб допомогти — не потрібно постійно говорити про дати вторгнення. Що сказав Зеленський в Мюнхені

"Маленьке НАТО" для України? Яким буде новий союз з Польщею та Британією

У "ДНР" і "ЛНР" оголосили евакуацію у РФ: що відбувається на Донбасі та що про це кажуть місцеві