Про це ЗМІСТу стало відомо з платформи OLX.
Комплекс площею 350 м², розташований на березі річки Ворскла. Готель містить 3 номери, вітальню з каміном, окрім цього є 2 лазні та басейн.
Також на території є озеро, барбекю та альтанки.
Нагадаємо, готельно-ресторанний комплекс, що розташований на трасі Київ-Харків-Довжанський продають за договірною ціною.
Власники кажуть, що комплекс продають під казино, готель, ресторан або дім відпочинку.
На території комплексу, що має площу 4 га, розташовані два ресторани, два готелі, окремий котедж та літні дерев'яні будиночки. Також на території мається басейн.Ресторанні комплекси налічують 5 банкетних залів. Детальніше за посиланням.
Квитки вже у продажі.
4 квітня до Кременчука приїздить веселий та запальний гурт ТІК. У програмі - Нове та найкраще.
Квитки уже у продажі.
Вартість - 250-550 грн.
Полтавський вебінар для викладачів по класу фортепіано зібрав аудиторію з усієї країни
15 лютого обласним методичним кабінетом навчальних закладів мистецтва та культури Полтавщини був організований та проведений всеукраїнський вебінар за участю 385 педагогічних працівників з 18 областей України в рамках роботи обласного методичного об’єднання викладачів класу фортепіано.
До вебінару долучились педагоги з Полтавської, Дніпропетровської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Львівської, Донецької, Закарпатської, Київської, Чернівецької, Житомирської, Херсонської, Запорізької, Рівненської, Хмельницької, Черкаської, Вінницької та Івано-Франківської областей.
Захід розпочався виступом директора ОМНЗК МК Ліни Богодистої, яка привітала всіх учасників зустрічі та напередодні Дня Єднання України, який з метою консолідації суспільства відзначається вперше в історії нашої держави за ініціативою пана Президента, запросила полтавців взяти участь 16 лютого 2022 у Всеукраїнському марафоні (сквер пам’яті Героїв України), таким чином показати свою готовність та волю до перемоги,
патріотичну налаштованість громадян. Також зазначила, що все залежить від нас, від нашої організованості та віри у себе, від нашої згуртованості та єдності. «Все буде Україна! Будьмо сильними, коли Батьківщина в небезпеці».
Ліна Богодиста акцентувала увагу на урізноманітненні форм роботи, необхідності проведення відкритих публічних заходів в мистецьких навчальних закладах області, що спрямовані на вивчення та популяризацію української культури, історії, традицій та виховання національно свідомого підростаючого покоління.
Перший спікер зустрічі – викладач-методист Миргородської мистецької школи імені А. П. Коломійця Лариса Вершиніна виступила на тему «Ансамблевий навчальний репертуар для фортепіано» та презентувала збірки для фортепіанних ансамблів учнів молодших та середніх класів дитячих мистецьких шкіл (журнал «Музична школа» вип. № 148 та № 154, упорядники – Вершиніна Л. В. та Помарнацький П. А.), детально охарактеризувавши різножанрові перекладення пісень і танців різних народів світу, класичних творів відомих композиторів різних епох (Й. С. Баха, Й. Гайдна,
Л. Бетховена, Ф. Шуберта, Е. Гріга, М. Мусоргського, Ж. Оффенбаха та ін.), а також п’єси у джазовому стилі сучасних авторів М. Майєра та В. Сапарова. Перлинами обох випусків стали твори українських композиторів І. Берковича, Ю. Щуровського, М. Степаненка, О. Білаченка.
Вебінар продовжила старший викладач також Миргородської мистецької школи імені А. П. Коломійця Олена Бадьон, яка презентувала сучасну авторську методику роботи із початківцями нашої співвітчизниці Ірини Мінц «Hello, Piano!», детально зупинившись на кожному аспекті цього новітнього методу, який розкрито у 4 книгах. У перших двох посібниках автор знайомить дитину з інструментом та музичною грамотою у донотний період навчання: різні вправи на розвиток музичного слуху, ритму, уваги та пам’яті. Оригінальні твори націлені на правильну постановку піаністичного апарату, виконання різних штрихів, розвиток самостійності кожного пальця. Третя книга складається із п’єс для концертного виконання із записом супроводу до кожного твору на CD, а четверта – містить 43 вправи та 7 авторських етюдів.
Старший викладач,
завідуюча фортепіанним відділом КЗ «Дружківська мистецька школа» Ірина Осипенко поділилася власним педагогічним досвідом, авторською методикою спрямованою на творчий розвиток учнів дитячих мистецьких шкіл, їх вміння імпровізувати, підбирати акомпанемент до мелодій, транспонувати та створювати власні композиції та виступила на тему «Творчі види музикування на уроках фаху «Фортепіано»», змістовно розповівши про історичний розвиток європейської системи музичної освіти, охарактеризувала вагому роль імпровізаційної складової музики у професійному становленні музикантів. Основу даної методики складає тісний зв’язок між заняттями з фаху «Фортепіано» та предметами «Музична грамота та практичне музикування», «Сольфеджіо». Виступ був проілюстрований відеоматеріалами відкритого уроку з ученицею 1 класу, де використані різноманітні методи роботи викладача та цікаві вправи для творчого самовираження дитини.
З метою осучаснення змісту навчання в мистецьких школах та коледжах викладач Київської ДМШ №14 ім. Д. Кабалевського Максим Канке запропонував новітній навчальний репертуар різної ступені складності з відповідним методичним обґрунтуванням у своєму виступі з презентацією авторської нотної збірки творів для фортепіано в 4 руки «Українські барви.
Випуск 3» та власних перекладень як для фортепіано соло так і фортепіанного ансамблю на основі української пісенної творчості та творів українських і зарубіжних композиторів.
У виконанні самого автора прозвучали оригінальні колоритні обробки українських народних пісень «Дощик», «Грицю, Грицю, до роботи», «Ой під вишнею», «Тиха вода» та пісеньку Лисички «Я Лисичка, я сестричка» із опери М. В. Лисенка «Коза-дереза» у формі варіацій для фортепіано соло. Також прозвучали авторські перекладання М. Канкедля фортепіанного ансамблю – музичні композиції із культових кінофільмів «Зоряні війни», «Пірати Карибського моря», «Рожева пантера», «Іграшка», мультфільмів «Анастасія» та «Бременські музиканти», аранжування для фортепіано в 4 руки творів українських композиторів М. Скорика «Мелодія» та П. Шольца Фантазії на тему української народної пісні «Верховина» та інші у виконанні самого автора разом з лауреатом міжнародних конкурсів Канке Олексієм на неймовірно високому рівні виконавської майстерності.
Спікери вебінару отримали багато схвальних та добрих відгуків, слів подяки, щирих та теплих побажань від колег з усіх куточків України.
Фото – ОМКЗ КМ
"Велике будівництво": у Чорнухинському ліцеї провели капітальний ремонт
У рамках президентської програми "Велике будівництво" в селищі Чорнухи реалізовано проект "Тепло – у кожен клас: створення якісних умов для формування нового освітнього простору Чорнухинського ліцею ім. Г.С.Сковороди".
На умовах співфінансування з бюджетів різних рівнів проведений капітальний ремонт приміщення Чорнухинського ліцею. Загальна кошторисна вартість проєкту склала 3836,75 тис.грн, повідомили у Чорнухинській громаді.
У тому числі кошти:
- субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми “Спроможна школа для кращих результатів” склали 2643,08 тис.грн.;
- обласного бюджету -900 тис.грн.;
- бюджету громади -293,68 тис.грн.
Реалізація проєкту дозволила забезпечити належний температурний режим в приміщенні ліцею.
У Кременчуці закривають Кременчуцький обласний дитячий психоневрологічний санаторій «Славутич», що знаходиться на вулиці Івана Приходька, 110. Працівникам вже повідомили про скорочення з квітня. Відповідне рішення ухвалили на обласному рівні. Як зазначив міський голова Віталій Малецький на засіданні штабу з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації, наповнюваність закладу мала – 11 дітей при нормі 40. А отже санаторій не отримує достатнє фінансування від Національної служби здоров'я України, бо та платить за надані пацієнтам послуги. Мер дав зрозуміти, що брати на утримання міського бюджету санаторій не будуть: - Покласти на міський бюджет все, що було на обласному бюджеті, це блакитна мрія обласних керівників. Ми уже взяли на себе наркодиспансер і роботу з психоневрологічним контингентом, з яким працювали раніше у Крюкові. Потреба у лікуванні дітей у Кременчуці є, ми від цього нікуди не дінемося. Можливо, треба буде говорити про відкриття спеціалізованого відділення на базі дитячої лікарні. Ми однозначно будемо думати, як допомогти дітям кременчуцьких родин. Санаторій «Славутич» – обласний заклад, і ми коли до нього їздили, там в основному були діти з області, з районів. Що будуть робити далі райони, це питання до них. Кременчук за своїх дітей постоїть, а що далі буде, це вже питання до обласної влади.
У полтавському театрі "Малафея" розповіли про проєкти на весну і літо 2022 року
Голова громадської організації "Аматорський театр "Малафея" Людмила Вітенко на своїй сторінці у фейсбук повідомила про проєктами, над якими працюватимуть весною і влітку 2022 року.
"У репертуарі залишаться улюблені вами вистави літнього циклу. Крім того, ми порадуємо вас кількома прем'єрами. Роботи дуже багато, але для нас все у радість. Створюємо з добром та любов'ю до всіх вас", - написала Людмила Вітенко.
Зокрема, йдеться про комедію "Мина Мазайло", казку "Карлик Ніс", шоу-вистави "Втрачена грамота", "Вій", "Утоплена", драму "Одержима", покази фільму "Мандрівний філософ", театралізовані екскурсії, співпраця із заповідником "Більськ" тощо.
Нагадаємо, полтавський театр ляльок оприлюднив репертуар на березень.
Фото – Юрій Репало
З нагоди цього дня біля Полтавської облдержадміністрації відбулося покладання квітів до меморіальних знаків Героям Небесної Сотні та полеглим учасникам АТО/ООС.
На захід прийшли представники влади, громадськість та містяни.
«Сьогодні вшановуємо пам'ять Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції Гідності. Вони йшли на свій величний подвиг свідомо і без страху. Вони дали поштовх до змін у нашій країні, показали мету, ціль, мірю й надію, до яких ми прагнемо. Уже вісім років минуло з того часу, і сьогодні тисячі громадян продовжують захищати нашу державу ціною власного життя», – говорить Катерина Рижеченко.
«Небесною Сотнею» називають загиблих учасників Революції Гідності. Героями небесної сотні стали 107 загиблих. Серед них люди різного віку, з-за кордону та різних куточків України, зокрема з Полтавщини. Про Революцію Гідності та учасників з Полтавщини читайте за посиланням.
Фотофакт.
Неподалік Кременчука - у Горішніх Плавнях - очевидці ваиявили перші зацвівші підсніжники. Світлини опублікував журналіст Олег Святов.
Нагадаємо, недавно ми писали, що у цьому ж місті виявили перші першоцвіти.
Ліна Романченко
У Полтаві вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні
У День пам'яті Героїв Небесної Сотні, 20 лютого, у Полтаві вшанували загиблих учасників Революції Гідності.
На площі перед адмінбудівлею Полтавської ОДА та обласної ради зібралися до сотні людей. Вони поклали квіти до меморіальних знаків Героям Небесної Сотні та полеглим учасникам АТО/ООС.
Участь взяли перший заступник голови Полтавської обласної ради Олександр Лемешко, заступник голови Полтавської ОДА Катерина Рижеченко, депутат обласної ради Микола Кульчинський, учасники Революції Гідності, містяни.
Героями Небесної Сотні стали 107 загиблих. Вони різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед полеглих – двоє полтавців. Кременчужанин Ігор Сердюк був убитий 18 лютого. Андрій Черненко зі Слободо-Петрівки Гребінківського району того ж дня одержав кульове поранення й помер у лікарні.
Пам’ять Героїв Небесної Сотні вшанували 20 лютого у Полтаві. Це зробили на площі перед обласною адміністрацією. Зокрема, загиблих вшанували хвилиною мовчання, повідомила з місця події кореспондентка Суспільного.
Біля Полтавської ОДА близько 200 людей зібралися, аби вшанувати пам’ять Героїв Небесної Сотні. Вони принесли з собою квіти, лампадки та прапори.
"Багато людей до сих пір не знають, що у Полтаві був майдан (Євромайдан - ред.). Так у Київі вісім років назад були страшні події, але і в Полтаві це було. Ми стояли тут (біля Полтавської ОДА - ред.) і збирали одяг, гроші та їжу для людей, які були тоді в Києві", - каже волонтерка Наталія Костіна.
Учасники заходу поклали квіти до меморіального знаку Героям Небесної Сотні та полеглим бійцям на сході України.
Що відомо: День пам’яті Героїв Небесної Сотні запровадили 2015-го року указом тодішнього президента Петра Порошенка. Читайте також: "Це було єднання", – учасник Євромайдану у Полтаві Валерій Соколик
Про це ЗМІСТу 18 лютого розповіла директорка в Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» Віта Клименко.
За її словами, нині Агенція працює над створенням стратегії разом із наступними громадами:
Білицька громадастворили робочу групу, затвердили положення про робочу групу й підготували вступ та аналітичну частину стратегії;Мачухівська громадазатвердили робочу групу, положення про робочу групу й надали Агенції показники соціально-економічного розвитку для підготовки аналітичної частини стратегії;Скороходівська громада до 23 лютого триває формування робочої групи, куди можуть долучитися всі охочі;Заводська громада Агенція виступає консультантом зі створення Стратегії, направляє та коригує;Карлівська громада триває підготовка розпорядження і положення про робочу групу.
Наявність у громад власних стратегій розвитку є однією з умов для залучення додаткових інвестицій, зокрема з Державного фонду регіонального розвитку, грантів та коштів міжнародної технічної допомоги. Європейські інституції не співпрацюють з громадами, які не мають стратегій розвитку.
Віта Клименко говорить, що влада громад, які не мають розробленої стратегії розвитку, може звертатися по допомогу до Агенції.
За даними профільного Департаменту Полтавської ОДА, станом на 1 січня 2022 року 27 громад області мають затверджені стратегії розвитку, а у 24 – триває робота з їхньої розробки. У 9 громад процес підготовки проєктів стратегії не розпочинали.
Раніше ЗМІСТ говорив з керівницею Агенції регіонального розвитку Вітою Клименко про те, як і для чого працює установа і що планують робити, аби покращити її репутацію. Матеріал читайте тут.
У жіночій волейбольній Суперлізі настає найгарячіша пора – пора розподілу підсумкових місць у турнірній таблиці.
На першому етапі, який умовно можна назвати регулярним чемпіонатом, команди визначали, хто побореться за нагороди, а хто – за виживання.
Перед останнім туром першого етапу, який відбувався в Житомирі, «Полтавчанка» вже не мала шансів потрапити до чільної «шістки». Можливо, саме це вплинуло на мотивацію команди. Якщо поразка від номінально сильнішого житомирського «Полісся» була прогнозованою, то програш тернопільський «Галичанці» у трьох партіях практично без боротьби трохи здивував. Особливо на фоні того, що цього суперника полтавки вже обігрували в першому турі. Втім, це не вплинуло на стратегічно важливу восьму позицію нашої команди.
Що далі?
Далі «Полтавчанка» побореться за виживання разом з житомирським «Поліссям», рівненською «Регіною» та тернопільською «Галичанкою». Результати першого етапу не те, щоб повністю анулюються, але дають невелику перевагу тим командам, які зайняли більш високе місце. Так, «Полісся» розпочне другий етап з доробком у три очки, «Полтавчанка» – два очки, «Галичанка» – одне очко, а «Регіна» – нуль очок.
Команди зіграють два тури, де зустрінуться кожна з кожною. Перший тур відбудеться 3-6-го березня в Полтаві, а другий – 17-20-го березня в Житомирі.
Завдання «Полтавчанки» – фінішувати на першому або другому місці квартету, оскільки остання команда, згідно регламенту, залишить Суперлігу, а передостання – зіграє перехідні матчі з другою командою вищої ліги.
Фото – Прес-служба СК “Прометей” (Кам’янське)
101 рік тому на Полтавщині народився командир сотні УПА "Східняки" Микола Савченко
20 лютого 1921 року у с. Березова Лука (тепер Миргородського району Полтавської обл.) в селянській родині народився Микола Лаврінович Савченко (псевда – «Петро Миколенко», «Байда», «377») – курінний УПА, командир сотні «Східняки».
Джерело: Український інститут національної пам'яті
Після закінчення десятирічки та Миргородського керамічного технікуму був мобілізований до Червоній армії, дослужився до звання лейтенанта. На початку війни під час відступу армії потрапив в оточення і залишився на Полтавщині.
Наприкінці 1943 року опинився в Карпатах, де зголосився до Української Повстанської Армії. Був призначений командиром підрозділу воєнної округи-5 «Маківка» на Дрогобиччині, був в охороні Великого Збору УГВР у липні 1944 року. У серпні 1944-го очолив сотню «Східняки», в якій служили колишні червоноармійці, уродженці центральних та східних областей України.
15 вересня 1944 року сотня «Байди» ввійшла до Лемківського загону воєнної округи-6 «Сян», який підпорядковувався тимчасовій спеціальній військовій окрузі УПА-Захід-Карпати,
що існувала протягом двох місяців (серпень-вересень 1944) на території, ще зайнятій німцями.
Після зміни лінії фронту залишився в Лемківському курені, впродовж жовтня-листопада рейдував по теперішній Івано-Франківщині та Дрогобиччині. У січні 1945 року сотня, згідно з наказом головного військового штабу УПА, перейшла на північно-східну Тернопільщину.
У лютому 1946 року «Байда» був призначений заступником командира 26-го (Лемківського) Тактичного Відтинку «Лемко» та командиром Перемиського куреня. У серпні 1947 року відділ УПА під керівництвом «Байди» здійснив успішний рейд на Захід, опинившись у Західній Німеччині: спершу в таборі для інтернованих вояків у Деґендорфі, потім – у таборі для переміщених осіб у Реґенсбурзі. У 1948 році Старшинські Збори в еміграції обрали Миколу Савченка заступником шефа Місії УПА за кордоном.
У 1950 році разом з родиною емігрував до США, де закінчив студії механічного інженерства. Працював за фахом, запатентував три винаходи з виробництва автозапчастин.
Аби не постраждали родичі в Україні, на еміграції взяв собі псевдо Петро Миколенко. Під цим іменем став одним із організаторів Об'єднання колишніх вояків УПА в США, обирався кілька разів його головою. Був активним в УАПЦ, комбатантських організаціях. У 1973 році став одним із засновників торонтського Видавничого комітету «Літопис УПА», працював над його творенням. Спонукав колишніх вояків задокументовували для історії події, пережиті ними під час боротьби в лавах УПА.
Помер 1 січня 1979 року в Детройті (штат Мічиган, США). Похований у Баунд-Бруку (штат Нью-Джерсі, США).
"Воїни світла - герої Майдану": у Полтавському виші влаштували тематичну онлайн-зустріч
"Воїни світла - герої Майдану". Таку назву мав історико-краєзнавчий культосвітній захід у Полтавському національному педагогічному університеті ім. В.Г. Короленка.
З нагоди Дня Героїв Небесної Сотні студентський та викладацький загал 18 лютого на інтернет-відео-платформі ZOOM долучився до тематичної зустрічі, яку модерував регіональний представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар, повідомили у Полтавсському офісі УІНП.
"Кожен із нас завжди сподівається на краще. Надія супроводжує, напевно, всюди, але що ми готові зробити для того, щоб вона не залишилася марною? Далеко не кожній людині випадає така честь - сприяти втіленню кращих сподівань. 20-е лютого 2014-го року стало переломною датою цієї надії на краще. Герої гинули за честь, за волю, за право бути українською нацією. За цю самопожертву їх канонізували – долучили до сонму Небесного воїнства, аби вони захищали країну від лиха, пильнували й оберігали її з небес. А за безмежну любов до рідної землі українці по всій державі і за її межами сьогодні в скорботі низько схиляють голови перед пам’яттю про Небесну Сотню:
людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття. І ми, ті, що нині живуть в часи боротьби за свою незалежність, не маємо права забути їх подвиг!", - сказала у вступному слові культорганізатор ПНПУ Наталія Златопольска.
Учасники зібрання переглянули короткометражний документальний фільм з циклу "Поборники незалежності" виробництва ТРК "Лтава" про Героїв Небесної сотні з Полтавщини - Андрія Черненка та Ігоря Сердюка, які загинули під час протистояння на столичному Майдані.
Олег Пустовгар представив присутнім книгу УІНП «Майдан від першої особи. Регіональний вимір. Випуск 3, ч. 2». Збірник спогадів підготований у рамках проєкту УІНП «Майдан: усна історія». До третього випуску серії видання «Майдан від першої особи. Регіональний вимір» увійшли інтерв’ю діячів з регіонів, зокрема й з Полтавщини, аби реконструювати події місцевих майданів. Адже під час Революції столиця перебувала в центрі суспільної уваги, а протестні рухи в областях — на її периферії. Тож, укладачі спробували у такий спосіб заповнити цю прогалину, формуючи уявлення про Майдан як загальноукраїнське явище.
Увесь випуск складається з 25 розділів — за кількістю регіонів України. Розділи подаються за назвами областей, розташованими в алфавітному порядку. Створюючи видання, залучали різних оповідачів, які могли з різних позицій представити своє бачення Майдану. Як активний учасник Революції Гідності та упорядник розділу про події Майдану на Полтавщині, Олег Пустовгар поділився своїми спогадами про ті буремні часи та представив хроніку подій Революції Гідності на Полтавщині. Зауважив, що цінність спогадів, опублікованих у книзі, в тому, що вони робилися «по гарячих слідах». Вони досить чіткі, емоційно забарвлені.
Модератор зустрічі розповів про уродженку села Рокита на Полтавщині, поетесу, громадсько-політичну діячку, авторку чотирьох поетичних збірок, засновницю і директорку видавництва «Духовна Вісь» Тетяну Домашенко, яка написала вірш «Небесна Сотня воїнів Майдану». У ньому вбитих проросійським режимом Януковича учасників Революції Гідності вперше названо Небесною Сотнею.
Олег Пустовгар нагадав про кульмінаційні події Полтавського майдану. Так, 18 лютого 2014 року тисячі протестувальників вийшли у центр міста – до Корпусного парку – та символічно взялися за руки, перекривши центральні вулиці й пройшли масовою колоною Жовтневим кільцем. Наступного дня люди безперервним рухом пішохідними переходами заблокували автодороги Жовтневу та Сінну поруч із Полтавською ОДА. Майже дві тисячі полтавців пікетували УМВС України у Полтавській області. Озвучено вимоги: відкликати працівників МВС, які несуть службу в Києві; розблокувати рух на полтавській ділянці траси Київ – Харків; відмовитися виконувати злочинні накази вбивати людей. До протестувальників вийшов начальник обласної міліції, повідомив, що начебто немає перешкод для руху транспорту в напрямку Києва. Увечері учасники Революції Гідності влаштували перфоманс: майже півсотні дівчат-студенток історичного факультету ПНПУ із жалобними чорними стрічками та з червоними рукавичками, які символізували кров на Майдані у Києві, безперервно ходили проїжджою частиною. Близько 19:30 біля облдержадміністрації зібралося понад три тисячі полтавців. У вікна першого поверху будівлі повстанці запустили каміння, петарди, вибухові пакети, коктейлі Молотова. Розпочався штурм ОДА. Приблизно двісті «беркутівців» у шоломах та із щитами вийшли з будівлі ОДА й відтіснили повстанців з площі.
Силовики застосували не тільки удари кийками, а й світлошумові гранати, сльозогінний газ, гумові кулі 12-го калібру для відстрілу з рушниць, дріб і картеч. Під час сутички сильно постраждали ще 9 майданівців, але жодного з них не госпіталізували через побоювання, що міліція забиратиме з лікарень. Відтак необхідну медичну допомогу надавали медики Полтавського Майдану – викладачі Української медичної стоматологічної академії. «Беркутівці» вишикувались у ряд перед центральним входом до ОДА; вулиці Жовтневу та Сінну перекрито. Молодь будує барикади: для цього використовують контейнери для сміття, зносять звідусіль каміння, дошки та розбирають металеві огорожі й бруківку біля крамниць навпроти ОДА. Близько 21:30 кількість людей на площі перед ОДА збільшилася ще на кілька тисяч. За годину сотні молодих людей забарикадували всі входи до адмінбудівлі ззовні. 20 лютого, від ранку до обіду на майдан до Полтавської ОДА постійно підходять люди. Лунає барабанний дріб – це повстанці б’ють палицями по перекинутих металічних бочках. У центрі майдану встановили шини та інформаційний стенд. На ньому гасла: «Влада вмивається кров’ю», «Наші батьки, брати, діти виборюють нашу свободу. Вмираючи в Києві». Увечері «беркутівці» звільнили будівлю ОДА. Близько двох тисяч майданівців влаштували «живий коридор» для їх безперешкодного виходу.
"Щодня читаємо тривожні новини,
що Росія готується до нового витка агресії проти України, щодня агресори накопичують свої війська і техніку поблизу наших кордонів. Тож, берегти і плекати пам'ять про Майдан, про Героїв Небесної Сотні особливо актуально нині. Важливо усвідомлювати ключову сутність Майдану. Це було повстання за державну незалежність! Мета Росії – знищити нашу державу. Якби майданівці не усунули проросійський режим Януковича, Україна вже давно б опинилася у сфері впливу нашого споконвічного ворога — Москви! Перетворилася на таку собі Малоросію, як зараз Білорусь. Путін не змирився зі своєю поразкою ні після помаранчевих подій, ні після подій Майдану, коли Росія вдалася до окупації Криму і частини Донбасу. Російсько-українська війна — це логічне продовження боротьби за незалежність", - підсумував Пустовгар.
Полтаваобленерго попереджає про відключення електрики в Кременчуці в понеділок, 21 лютого. Час проведення ремонтних робіт
Перелік вулиць, де можливі тимчасові перерви в електропостачанні споживачів 08:00 – 17:00
вул. Лебедина, Павлова, Котляревського, Матросова, пров. Товстого, Травневий, Будівельний 08:00 – 17:00
вул. Марусі Чурай, пров. Рокосовського 08:00 – 17:00
вул. Кооперативна, Проектна, Раїси Кириченко, Седова, Лугова, Каховська, Гійома Боплана, Цимлянська, пров. Нечая, Седова, Бригадний, Бакинський, Західний, Градизький, Луговий, пр. Червневий 08:00 – 17:00
вул. Зої Космодемьянської, Гетьмана Полуботка, Котляревського, пров. Дмитра Демидюка, Тесленка 08:00 – 17:00
вул. Перемоги, 11, Коцюбинського, 2, 4, 6, Гоголя, 4/8 08:00 – 17:00
вул. Якова Петруся, Броніслава Урбанського, Рокитнянська, Барвінкова, Грушевського, пров. Якова Петруся, туп. Айвазовського 08:00 – 17:00
вул. Велика Набережна, Миколи Кучми, Редутна, Запорізька, Фурштадська, Деповська, пров. Столярний, Сковороди, туп. Деповський 08:00 – 17:00
вул. Хорольська, Руднична, 1-й туп. Хорольський, 2-й туп. Хорольський, 3-й туп. Хорольський, 6-й туп. Хорольський 08:00 – 17:00
вул. Василя Симоненка, Ігоря Сікорського, Ракетна, Луначарського, Кобзарська, пров. Кутузова, туп. Бажана 08:00 – 17:00
вул. Ткаченка, Новоселівська, Приреченська, Ромаданівська, 8 Березня, пров. Ткаченка, Новий 08:00 – 17:00
вул. Богдана Хмельницького, Недогарська, Тракторна, 8 Березня, Нова, Шевченка, Приреченська, пров. Марії Раскової, Недогарський, Богдана Хмельницького 08:00 – 17:00
вул. Ліщинова, Космонавтів, Різдвяна, пров. Лисенка, Одеський, Патріса Лумумби