Політика - сторінка 2

Убьют или отправят в лагеря: Россия составила “список смертников” на случай оккупации Украины

  • 2022-02-21 07:12:32
  • перегляди: 0

Об этом сообщило Washington Post.

Читайте Власти в Telegram: сообщаем только самое важное

В письме утверждается , что планы Москвы после вторжения будут включать пытки, насильственные исчезновения и «повсеместные человеческие страдания».

Целями российских военных будут российские и белорусские диссиденты в изгнании на Украине, журналисты и активисты по борьбе с коррупцией, а также «уязвимые группы населения, такие как религиозные и этнические меньшинства и ЛГБТ».

Письмо было передано в воскресенье, 20 февраля, вечером в Управление ООН по правам человека в Швейцарии.

Как сообщали Власти, президент США Джо Байден заявил, что уверен в решении президента РФ Владимира Путина о нападении на Украину.

"Голос України має бути центральним у будь-яких дискусіях": Джонсон поспілкувався з Макроном про російську агресію

  • 2022-02-21 07:12:29
  • перегляди: 0

Президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон провели телефонну розмову щодо шляхів урегулювання напруженості, спричиненої військовою ескалацією РФ поблизу України.

Про це пише Укрінформ з посиланням на офіційні відомства двох держав.

“Лідери обох країн повністю погоджуються здійснити найближчими днями всі корисні дії, щоб зберегти відкритість та домогтися, аби шлях дипломатії переважав”, - зауважили офісі президента Франції.

У пресслужбі Джонсона долали прем'єр Великої Британії зазначив, що зобов'язання Путіна перед президентом Макроном є позитивним знаком того, що він, можливо, все ще готовий до пошуку дипломатичного рішення.

"Прем’єр-міністр підкреслив, що голос України має бути центральним у будь-яких дискусіях", - наголошується в повідомленні.

Співрозмовники погодилися з необхідністю повного виконання як Росією, так і Україною своїх зобов'язань за Мінськими домовленостями. При цьому Джонсон і Макрон підкреслили, що президент РФ має відмовитися від погроз і відвести війська від кордону України.

Зауважимо, що розмова відбулася слідом за телефонними переговорами, які Макрон провів цими вихідними з президентами України, Росії, США та канцлером Німеччини.

У суботу Макрон провів переговори з президентом України Володимиром Зеленським.

Раніше президент Франції Еммануель Макрон закликав президента Росії Володимира Путіна не визнавати незалежними самопроголошені "республіки" Донбасу.

Читайте також:

Макрон-миротворець: чому активізувався президент Франції у переговорному процесі та яка йому від цього вигода

Макрон обговорив пов'язані з Україною теми із Шольцем та Зеленським: деталі

"Позиції між країнами збігаються": Макрон та Шольц говорили про безпеку в Європі

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.

Мюнхенська безпекова конференція-2022. Головні тези про Україну

  • 2022-02-21 07:08:37
  • перегляди: 0

У Мюнхені добігла кінця триденна безпекова конференція, де однією з головних тем була загроза вторгнення Росії в Україну та можлива війна у Європі. У цьому щорічному заході взяли участь представники близько 40 країн, але Росія уперше за понад 20 років — відмовилася.

Під час триденного саміту західні лідери закликали Росію одуматися та не нападати на Україну, погрожували санкціями, а деякі намагалися її заспокоїти: про вступ України до НАТО не йдеться. Президент Володимир Зеленський у своєму виступі закликав світ нарешті перейти від умиротворення Росії до політики безпеки та миру. Суспільне зібрало головні тези про Україну, що пролунали у Мюнхені.

Виклики безпеціВідкриваючи Мюнхенську безпекову конференцію-2022, її голова, німецький дипломат Вольфганг Ішингер сказав, що ця – найголовніша за 14 років його головування.

Він згадав, що за цей час світ бачив різне, від економічних криз до “арабської весни”, війну в Сирії та Лівії, а тоді — незаконну анексію Криму, конфлікт на Донбасі. А тепер Росія погрожує та нарощує свої війська поблизу кордону з Україною.

“Кризи,

з якими ми маємо справу, стають все більш інтенсивними та більш численними, а всілякі проблеми стають проблемами безпеки”, – зазначив Ішингер.

Ця криза — не України, а РосіїУ своєму виступі міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Беброк сказала, що нинішня ескалація – це криза не України, а Росії. Тому союзники закликають її негайно відвести свої війська. Заяви Росії про відвід військових у місця постійної дислокації та нібито бажання нарощувати дипломатичні зусилля вона назвала проблиском надії.

"Але зараз нам потрібно бачити дії, адже російська загроза досі реальна", – наголосила Бербок.

Вона нагадала, що у разі вторгнення в Україну на Росію чекають економічні втрати: "Санкції будуть безпрецедентними та скоординовані між усіма партнерами. Ми у Німеччині готові заплатити високу ціну в економічному сенсі. Тому всі варіанти є на столі, включно з "Північним потоком-2".

Німеччина може запропонувати Україні тільки шоломиКоли під час розмовної панелі у Бербок вкотре спитали про поставки зброї Україні, вона послалась на шкоду, якої завдала нацистська Німеччина,

і сказала, що тепер її країна не підтримує війну, натомість відіграє роль у дипломатичному врегулюванні.

Читайте також: Німеччина заявила, що передасть Україні 5 тисяч шоломів"У цьому наша сила, що ми діємо спільно, але маємо різні ролі підтримки. США мають інший урок щодо експорту зброї. Але ми надаємо найбільшу фінансову допомогу, ми є найбільшим донором в Україні для стабілізації економіки", – сказала Бербок.

Міністерка оборони Німеччини Крістіна Ламбрехт під час розмовної панелі на полях конференції підтримала тезу колеги з МЗС. Вона сказала, що не всі партнери мають робити одне й те саме для підтримки України.

"У Німеччині 80% населення схвалюють обмежувальну політику (на постачання зброї — ред.)", – цитує Ламбрехт видання Suddeutsche Zeitung.

Читайте також: Канцлер Німеччини пояснив, чому Україні надали лише захисні шоломи, а не зброю Про членство України в НАТО поки не йдетьсяЦе – парадокс, що Росія використовує питання потенційного вступу в НАТО як підставу для розв’язання війни, сказав канцлер Німеччини Олаф Шольц. Адже з його слів, про членство України в Альянсі не йдеться і не йтиметься навіть в осяжному майбутньому.

"Розміщення понад ста тисяч солдатів навколо України нічим не виправдано. Парадоксально, що для Росії потенційне членство України в НАТО є приводом для війни, адже жодного рішення не передбачається", – сказав Шольц.

Він закликав Росію поважати міжнародно визнані кордони України та її суверенітет.

Викриття планів Росії може попередити нападСценарій, що виправдає російське вторгнення до України, вже діє, про це свідчать події останніх двох днів, заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.

Він пояснив, що зараз Росія створює провокації, щоб самій же на них відповісти, і, зрештою, ввести війська на територію України. На його думку, важливо викрити плани Росії, щоб повернути її до дипломатії.

Читайте також: Путін прийняв рішення про вторгнення в Україну, але "дипломатія завжди можлива — Байден"Факти такі: попри те, що Росія говорила останніми днями про відведення військ від кордону, цього не сталося. Навпаки, ми бачимо, що до кордону йдуть додаткові сили, в тому числі передові, які будуть частиною будь-якої агресії. Тому ми повинні бути надзвичайно пильними", – зазначив держсекретар США.

Застереження Блінкена підтвердив й генсек НАТО Єнс Столтенберг, який сказав, що Росія не відводить військ від українських кордонів, як обіцяла, а навпаки нарощує. І до того ж створює приводи для вторгнення в Україну.

"Ми бачили деякі спроби, бачили дуже небезпечні ситуації. А також те, що ми бачимо, що відбувається зараз, лише наповнює картину занепокоєння, що вони намагаються створити привід для вторгнення", – сказав Столтенберг.

Вірогідність війни у Європі – дуже реальнаЗагроза війни у Європі дуже реальна, на її тлі трансатлантичні союзники мають об’єднатися, сказала під час розмовної панелі віцепрезидентка США Камала Гарріс.

"Сьогодні Сполучені Штати, наші союзники й партнери ближчі одне до одного. Сьогодні ми чітко усвідомлюємо свою мету, і сьогодні ми ще більш впевнені у своєму баченні. Не можна недооцінювати нашу силу, адже вона полягає в єдності", – наголосила вона.

США не надсилатимуть свої війська для захисту України, але посилюватимуть східний фланг НАТО перед обличчям російської загрози.

“Фактично разом, ми вже зробили кроки для посилення нашого стримування та колективної оборони”,

– сказала Гарріс.

Якщо Росія вирішила вторгнутися, то прорахуваласьЗ доволі потужною промовою на підтримку України виступив британський прем’єр Борис Джонсон. Він сказав, що коли західні лідери та міністри приїжджали до Києва, то запевняли у своїй підтримці, але у нинішній ситуації це втрачає сенс.

"У той самий момент, коли їхній суверенітет і незалежність під загрозою – ми просто відвернулися", – сказав британський прем’єр.

Якщо РФ вирішила напасти, то прорахувалась, адже тоді загиблих російських солдатів оплакуватимуть їхні батьки, а держава та бізнес зазнає нищівних збитків. Спільний пакет санкцій розробили Великобританія, США, Канада та Євросоюз.

Читайте також: Обмежать торгівлю у доларах і фунтах. Британія і США підготували додаткові санкції проти РФ"Ми запровадимо санкції проти російських осіб і компаній, які мають стратегічне значення для російської держави. Ми зробимо неможливою їхню участь на лондонських ринках капіталу. І відкриємо матрьошки російських компаній і російських організацій, щоб знайти кінцевих бенефіціарів всередині", – заявив Джонсон.

Міністерка закордонних справ Сполученого Королівства Елізабет Трасс уточнила й інші обмеження, що чекають на росіян: "Ми позбавимо олігархів можливості рухати свої гроші по всьому світу. Ми зупинимо їхні подорожі та ускладнимо для російських компаній доступ до наших ринків капіталу. І ми збираємося ускладнити для Росії доступ до ринків суверенних боргів".

Китай підтримує суверенітет УкраїниКитай, який є союзником Росії, підтримує територіальну цілісність будь-якої країни, Україна не є винятком, сказав міністр закордонних справ КНР Ван Ї.

“Суверенітет, незалежність і територіальну цілісність будь-якої країни слід поважати і захищати. Бо це базова норма міжнародних відносин. Це відповідає цілям і принципам Статуту ООН і послідовній позиції китайського уряду”, – сказав Ван Ї.

Водночас Китай підтримує Росію в її вимогах, щоб НАТО не розширювалася на Схід.

"Ми завжди віримо, що Холодна війна давно закінчилась. НАТО було продуктом епохи Холодної війни. А зараз ми повинні дивитися на поточну ситуацію та адаптувати НАТО. Якщо буде продовжувати експансія на Схід, чи це справді гарантуватиме мир в Європі?

Я вважаю, що це питання, над яким наші друзі в Європі мають серйозно подумати", – сказав китайський міністр закордонних справ.

Ван Ї додав, що Китай бачить вирішення українського питання у виконанні Мінських домовленостей і нагадав, що цей шлях підтримують Євросоюз та США: "Якщо це так, то чому всі сторони не можуть сісти разом, щоб детально обговорити та підготувати дорожню карту та графік виконання цієї угоди? Я вважаю, що це те, на чому повинні зосередитися всі сторони. Замість того, щоб підвищувати напруженість, розпалювати паніку чи трубити про ризик війни".

Україна не буде буфером між Заходом та РФУкраїнського президента Володимира Зеленського на Мюнхенській безпековій конференції вітали стоячи та оплесками.

У своїй промові він закликав світ припинити заспокоювати Росію, а перейти до реальних дій. Він нагадав, що Україна відмовилася від третього у світі ядерного потенціалу в обмін на гарантії безпеки.

"І сподіваюсь ніхто не думає про Україну як зручний і вічний буфер між Заходом і РФ. Цього не буде, цього ніхто не допустить. Інакше буде питання – хто наступний?

Держави НАТО змушені будуть захищати одна одну? Хочеться вірити, що Північноатлантичний договір і стаття 5 будуть дієвішими, ніж Будапештський меморандум”, – сказав Зеленський.

Президент наголосив, що Україна "вчетверте й востаннє" скликає проведення консультацій у межах Будапештського меморандуму. Якщо вони знову не відбудуться або за їх результатами не буде гарантій безпеки, то Україна вважатиме, що меморандум не працює: "Ми будемо захищати свою землю, маючи підтримку партнерів чи не маючи. Надають нам сотні одиниць сучасної зброї чи п'ять тисяч шоломів. Ми цінуємо будь-яку допомогу, але всі мають розуміти – це не благодійні внески, про які Україна має просити чи нагадувати".

Що відомо Удень 18 лютого бойовики "Л/ДНР" заявили, що починають масову евакуацію та закликають жителів окупованих територій виїхати до РФ, зокрема в Ростовську область. Ватажок "ДНР" Пушилін заявив, що "ситуація йде до війни". За його словами, евакуювати незаконна влада планує жінок, дітей та старших людей. Чоловіків 18-55 років не випускатимуть. Починаючи з листопада 2021 року, на кордоні України та Росії зосереджуються російські війська.

За даними Києва та західних країн, чисельність підрозділів РФ сягає понад 130 тисяч. Сполучені Штати припускають, що вторгнення на українську територію може відбутися будь-якої миті. Розвідка Естонії говорить про другу половину лютого 2022 року. Читайте також

Загроза військового вторгнення Росії та що відбувається на Донбасі. Онлайн

У "ДНР" і "ЛНР" оголосили евакуацію у РФ: що відбувається на Донбасі та що про це кажуть місцеві

Морські навчання РФ перекривають українські шляхи. Чи загрожує це економічною блокадою і вторгненням

Росія хоче визнати самопроголошені "ДНР" і "ЛНР". Як на це реагують політики України і світу

Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Рада Федерації та Держдума збираються на засідання в один день. Чи йтиметься про атаку?

  • 2022-02-21 07:07:03
  • перегляди: 0

На 22 лютого у Москві призначене позачергове засідання Ради Федерації. Офіційно зазначено, що основне питання, яке буде стояти на порядку денному, – підвищення пенсій військовим перед 23 лютого, Днем радянської армії. Але на тлі скупчення російських військ біля українських кордонів, дипломатичного протистояння Росії та Заходу, загострення ситуації на лінії розмежування на Донбасі та звинувачень з боку Росії у військовій агресії, що її нібито здійснює Україна, засідання Ради Федерації викликає, як мінімум, занепокоєння. Радіо Донбас.Реалії припускає, які рішення можуть прийматися на засіданні 22 лютого, та які потенційні наслідки вони можуть мати.

Що таке Рада Федерації?

Це верхня палата російського парламенту, вона складається з сенаторів. Серед рішень, які ухвалює Рада Федерації, цікавими у нинішньому контексті можуть бути наступні:

затвердження Указу президента Росії про введення воєнного стану;

затвердження Указу президента Росії про введення надзвичайного стану;

питання про можливість використання Збройних сил за межами території Російської Федерації.

Чому сенаторів збирають саме 22 лютого?

Не зрозуміло, адже чергове засідання мало відбутися трохи більше, ніж за тиждень – 2 березня. Засідання 22 лютого - позачергове і пройде в один день з засіданням Державної Думи Росії, що буває не часто. Тобто зберуться одразу дві палати російського парламенту. Таке буває, зазвичай, коли заслуховують звернення президента, яким вже багато років є Володимир Путін.

Які рішення вже приймала Рада Федерації?

На прикладі війни з Грузією у 2008 року та анексії Криму 2014 року можна простежити, що саме Рада Федерації була залучена до цих процесів. У випадку з Абхазією та Південою Осетією, які Кремль визнав як держави, це визнання відбулося указом президента Росії (тоді ним був Дмитро Медведєв), але після звернення обох палат російського парламенту.

У 2014 році президент Путін визнав незалежність Криму, після чого його незаконно було приєднано до Росії. З цього приводу Путін також виступив перед федеральними зборами. Але ще до того - 1 березня 2014 року - саме Рада Федерації формально дозволила Путіну використовувати російські війська на території України.

Чого ж чекати тепер?

Якщо говорити про можливість ухвалення нового офіційного рішення про введення російських військ в України, то великої необхідності у ньому немає, адже таке право може бути використане у разі небезпеки, що загрожує російським громадянам за кордоном. Якщо говорити про ОРДЛО, то так званих «нових громадян» там, за твердженням Росії, вже понад 770 тисяч. Тобто логічний привід є, особливо, враховуючи російську риторику останніх днів.

Державна Дума вже ухвалила звернення до Путіна визнати формування «ЛДНР» як незалежні республіки. Чи виступить на засіданні 22 лютого з такою пропозицією Рада Федерації? Це цілком можливо, у такому разі Кремль сам для себе ще більше легітимізує таке рішення, що продиктоване різними гілками влади. У такому разі знову набуває актуальності попередній пункт. Чи не буде визнання «ЛДНР» означати, що Росія вже не вважатиме ОРДЛО частиною України, а дозвіл на введення військ буде наданий на неокуповану частину Донбасу чи інші українські регіони?

Саме визнання «ЛДНР» означатиме і фактичне закінчення Мінського процесу, Нормандського формату та і взагалі призведе до переговорного вакууму між Росією та Україною з країнами заходу.

Подальшу реакцію на ці дії та ймовірні санкції у Росії теж не можуть не передбачати. До того ж, очевидно, що це лише посилить ескалацію як на Донбасі, так і на кордонах України.

Рада Федерації і Кремль можуть ухвалити і рішення про введення військ в ОРДЛО разом з визнанням «республік» чи без такого. Тож на лінії розмежування можуть опинитися не підконтрольні Росії формування, а регулярна її армія, як це було у 2014-15 роках. Це додасть ризиків великого конфлікту.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

(Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту [email protected], у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите)

Рада Федерації та Держдума збираються на засідання в один день. Чи йтиметься про атаку?

  • 2022-02-21 07:07:03
  • перегляди: 0

На 22 лютого у Москві призначене позачергове засідання Ради Федерації. Офіційно зазначено, що основне питання, яке буде стояти на порядку денному, – підвищення пенсій військовим перед 23 лютого, Днем радянської армії. Але на тлі скупчення російських військ біля українських кордонів, дипломатичного протистояння Росії та Заходу, загострення ситуації на лінії розмежування на Донбасі та звинувачень з боку Росії у військовій агресії, що її нібито здійснює Україна, засідання Ради Федерації викликає, як мінімум, занепокоєння. Радіо Донбас.Реалії припускає, які рішення можуть прийматися на засіданні 22 лютого, та які потенційні наслідки вони можуть мати.

Що таке Рада Федерації?

Це верхня палата російського парламенту, вона складається з сенаторів. Серед рішень, які ухвалює Рада Федерації, цікавими у нинішньому контексті можуть бути наступні:

затвердження Указу президента Росії про введення воєнного стану;

затвердження Указу президента Росії про введення надзвичайного стану;

питання про можливість використання Збройних сил за межами території Російської Федерації.

Чому сенаторів збирають саме 22 лютого?

Не зрозуміло, адже чергове засідання мало відбутися трохи більше, ніж за тиждень – 2 березня. Засідання 22 лютого - позачергове і пройде в один день з засіданням Державної Думи Росії, що буває не часто. Тобто зберуться одразу дві палати російського парламенту. Таке буває, зазвичай, коли заслуховують звернення президента, яким вже багато років є Володимир Путін.

Які рішення вже приймала Рада Федерації?

На прикладі війни з Грузією у 2008 року та анексії Криму 2014 року можна простежити, що саме Рада Федерації була залучена до цих процесів. У випадку з Абхазією та Південою Осетією, які Кремль визнав як держави, це визнання відбулося указом президента Росії (тоді ним був Дмитро Медведєв), але після звернення обох палат російського парламенту.

У 2014 році президент Путін визнав незалежність Криму, після чого його незаконно було приєднано до Росії. З цього приводу Путін також виступив перед федеральними зборами. Але ще до того - 1 березня 2014 року - саме Рада Федерації формально дозволила Путіну використовувати російські війська на території України.

Чого ж чекати тепер?

Якщо говорити про можливість ухвалення нового офіційного рішення про введення російських військ в України, то великої необхідності у ньому немає, адже таке право може бути використане у разі небезпеки, що загрожує російським громадянам за кордоном. Якщо говорити про ОРДЛО, то так званих «нових громадян» там, за твердженням Росії, вже понад 770 тисяч. Тобто логічний привід є, особливо, враховуючи російську риторику останніх днів.

Державна Дума вже ухвалила звернення до Путіна визнати формування «ЛДНР» як незалежні республіки. Чи виступить на засіданні 22 лютого з такою пропозицією Рада Федерації? Це цілком можливо, у такому разі Кремль сам для себе ще більше легітимізує таке рішення, що продиктоване різними гілками влади. У такому разі знову набуває актуальності попередній пункт. Чи не буде визнання «ЛДНР» означати, що Росія вже не вважатиме ОРДЛО частиною України, а дозвіл на введення військ буде наданий на неокуповану частину Донбасу чи інші українські регіони?

Саме визнання «ЛДНР» означатиме і фактичне закінчення Мінського процесу, Нормандського формату та і взагалі призведе до переговорного вакууму між Росією та Україною з країнами заходу.

Подальшу реакцію на ці дії та ймовірні санкції у Росії теж не можуть не передбачати. До того ж, очевидно, що це лише посилить ескалацію як на Донбасі, так і на кордонах України.

Рада Федерації і Кремль можуть ухвалити і рішення про введення військ в ОРДЛО разом з визнанням «республік» чи без такого. Тож на лінії розмежування можуть опинитися не підконтрольні Росії формування, а регулярна її армія, як це було у 2014-15 роках. Це додасть ризиків великого конфлікту.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

(Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту [email protected], у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите)

Польща надасть Україні додаткове оборонне озброєння

  • 2022-02-21 07:04:08
  • перегляди: 0

Польща готова надати Україні додаткове оборонне озброєння.

Про це повідомив прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький на брифінгу у Мюнхені, відповідаючи на питання щодо готовності Польщі до нових постачань озброєння в Україну, передає УНН.

«Так. Ми готові передати додаткові постачання оборонного озброєння», — сказав він.

Нагадаємо, що 15 лютого уряд Польщі схвалив рішення про безкоштовне надання Збройним силам України компонентів військового обладнання за рахунок коштів польських Збройних сил.

Байден и Путин согласились провести саммит

  • 2022-02-21 07:01:54
  • перегляди: 0

Об этом сообщила пресс-служба Елисейского дворца. Макрон предложил провести саммит между Байденом и Путиным, а затем с другими заинтересованными сторонами для обсуждения безопасности и стратегической стабильности в Европе.

Читайте Власти в Telegram: сообщаем только самое важное

Подготовкой саммита займутся государственный секретарь США Энтони Блинкен и министр иностранных дел России Сергей Лавров, которые должны встретиться 24 февраля.

В Белом доме подтвердили, что Байден согласился на участие в саммите, 'если не произойдет вторжение'.

'Мы также готовы наложить быстрые и тяжелые санкции, если Россия вместо этого выберет войну. И сейчас, похоже, Россия очень быстро готовится к полномасштабному нападению на Украину в ближайшее время', – сказано в сообщении Белого дома.

Президент Франции вчерашний день, судя по всему, провел за телефонными разговорами. Сначала он около двух часов разговаривал с Путиным, затем уложился в минут 30-40 с президентом Украины Владимиром Зеленским, потом позвонил Байдену, а затем снова набрал Путина.

Как сообщали Власти, президент Франции Эммануэль Макрон провел телефонные переговоры с главой РФ Владимиром Путиным, после чего сразу пообщался с президентом Украины Владимиром Зеленским.

Продолжение учений в Беларуси указывает на подготовку России к вторжению в Украину – НАТО

  • 2022-02-21 07:00:08
  • перегляди: 0

Отказ России выводить воска из Беларуси после даты завершения учений свидетельствует о подготовке РФ к новому вторжению в Украину. Об этом заявил генсек НАТО Йенс Столтенберг в эфире CBS News.
Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное
Он напомнил, что на прошлой неделе Россия фактически заявила, что отступит от границ Украины, однако на самом деле стянула к украинским рубежам еще больше войск.
"Кроме того, эти учения, которые, по их словам, должны были закончиться сегодня (20 февраля, – ред.), теперь будут продолжаться. Так что все это вписывается в картину, что Россия готовится к вторжению в Украину", – сказал Столтенберг.
При этом он сообщил, что Альянс готов провести новую встречу Совета Россия-НАТО. По его словам, сейчас главное не допустить нового нападения на Украину, а потому НАТО поддерживает усилия членов Альянса по поиску политического решения конфликта.

20 февраля Россия отказалась выводить войска из Беларуси после окончания учений, продолжится проверка сил двух стран.
Президент США Джо Байден согласился встретиться с лидером России Владимиром Путиным, если не будет нового вторжения РФ в Украину. Саммит по безопасности предложил президент Франции Эмманюэль Макрон.

Читайте также: Угроза большой войны России против Украины. Главные новости – хроника

Байден и Путин согласились провести саммит

  • 2022-02-21 06:56:03
  • перегляди: 0

Об этом сообщила пресс-служба Елисейского дворца. Макрон предложил провести саммит между Байденом и Путиным, а затем с другими заинтересованными сторонами для обсуждения безопасности и стратегической стабильности в Европе.

Читайте Власти в Telegram: сообщаем только самое важное

Подготовкой саммита займутся государственный секретарь США Энтони Блинкен и министр иностранных дел России Сергей Лавров, которые должны встретиться 24 февраля.

В Белом доме подтвердили, что Байден согласился на участие в саммите, 'если не произойдет вторжение'.

'Мы также готовы наложить быстрые и тяжелые санкции, если Россия вместо этого выберет войну. И сейчас, похоже, Россия очень быстро готовится к полномасштабному нападению на Украину в ближайшее время', – сказано в сообщении Белого дома.

Президент Франции вчерашний день, судя по всему, провел за телефонными разговорами. Сначала он около двух часов разговаривал с Путиным, затем уложился в минут 30-40 с президентом Украины Владимиром Зеленским, потом позвонил Байдену, а затем снова набрал Путина.

Как сообщали Власти, президент Франции Эммануэль Макрон провел телефонные переговоры с главой РФ Владимиром Путиным, после чего сразу пообщался с президентом Украины Владимиром Зеленским.

Рада Федерації та Держдума збираються на засідання в один день. Чи йтиметься про атаку?

  • 2022-02-21 06:53:58
  • перегляди: 0

На 22 лютого у Москві призначене позачергове засідання Ради Федерації. Офіційно зазначено, що основне питання, яке буде стояти на порядку денному, – підвищення пенсій військовим перед 23 лютого, Днем радянської армії. Але на тлі скупчення російських військ біля українських кордонів, дипломатичного протистояння Росії та Заходу, загострення ситуації на лінії розмежування на Донбасі та звинувачень з боку Росії у військовій агресії, що її нібито здійснює Україна, засідання Ради Федерації викликає, як мінімум, занепокоєння. Радіо Донбас.Реалії припускає, які рішення можуть прийматися на засіданні 22 лютого, та які потенційні наслідки вони можуть мати.

Що таке Рада Федерації?

Це верхня палата російського парламенту, вона складається з сенаторів. Серед рішень, які ухвалює Рада Федерації, цікавими у нинішньому контексті можуть бути наступні:

затвердження Указу президента Росії про введення воєнного стану;

затвердження Указу президента Росії про введення надзвичайного стану;

питання про можливість використання Збройних сил за межами території Російської Федерації.

Чому сенаторів збирають саме 22 лютого?

Не зрозуміло, адже чергове засідання мало відбутися трохи більше, ніж за тиждень – 2 березня. Засідання 22 лютого - позачергове і пройде в один день з засіданням Державної Думи Росії, що буває не часто. Тобто зберуться одразу дві палати російського парламенту. Таке буває, зазвичай, коли заслуховують звернення президента, яким вже багато років є Володимир Путін.

Які рішення вже приймала Рада Федерації?

На прикладі війни з Грузією у 2008 року та анексії Криму 2014 року можна простежити, що саме Рада Федерації була залучена до цих процесів. У випадку з Абхазією та Південою Осетією, які Кремль визнав як держави, це визнання відбулося указом президента Росії (тоді ним був Дмитро Медведєв), але після звернення обох палат російського парламенту.

У 2014 році президент Путін визнав незалежність Криму, після чого його незаконно було приєднано до Росії. З цього приводу Путін також виступив перед федеральними зборами. Але ще до того - 1 березня 2014 року - саме Рада Федерації формально дозволила Путіну використовувати російські війська на території України.

Чого ж чекати тепер?

Якщо говорити про можливість ухвалення нового офіційного рішення про введення російських військ в України, то великої необхідності у ньому немає, адже таке право може бути використане у разі небезпеки, що загрожує російським громадянам за кордоном. Якщо говорити про ОРДЛО, то так званих «нових громадян» там, за твердженням Росії, вже понад 770 тисяч. Тобто логічний привід є, особливо, враховуючи російську риторику останніх днів.

Державна Дума вже ухвалила звернення до Путіна визнати формування «ЛДНР» як незалежні республіки. Чи виступить на засіданні 22 лютого з такою пропозицією Рада Федерації? Це цілком можливо, у такому разі Кремль сам для себе ще більше легітимізує таке рішення, що продиктоване різними гілками влади. У такому разі знову набуває актуальності попередній пункт. Чи не буде визнання «ЛДНР» означати, що Росія вже не вважатиме ОРДЛО частиною України, а дозвіл на введення військ буде наданий на неокуповану частину Донбасу чи інші українські регіони?

Саме визнання «ЛДНР» означатиме і фактичне закінчення Мінського процесу, Нормандського формату та і взагалі призведе до переговорного вакууму між Росією та Україною з країнами заходу.

Подальшу реакцію на ці дії та ймовірні санкції у Росії теж не можуть не передбачати. До того ж, очевидно, що це лише посилить ескалацію як на Донбасі, так і на кордонах України.

Рада Федерації і Кремль можуть ухвалити і рішення про введення військ в ОРДЛО разом з визнанням «республік» чи без такого. Тож на лінії розмежування можуть опинитися не підконтрольні Росії формування, а регулярна її армія, як це було у 2014-15 роках. Це додасть ризиків великого конфлікту.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

(Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту [email protected], у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите)

Байден и Путин согласились провести саммит

  • 2022-02-21 06:52:35
  • перегляди: 0

Об этом сообщила пресс-служба Елисейского дворца. Макрон предложил провести саммит между Байденом и Путиным, а затем с другими заинтересованными сторонами для обсуждения безопасности и стратегической стабильности в Европе.

Читайте Власти в Telegram: сообщаем только самое важное

Подготовкой саммита займутся государственный секретарь США Энтони Блинкен и министр иностранных дел России Сергей Лавров, которые должны встретиться 24 февраля.

В Белом доме подтвердили, что Байден согласился на участие в саммите, 'если не произойдет вторжение'.

'Мы также готовы наложить быстрые и тяжелые санкции, если Россия вместо этого выберет войну. И сейчас, похоже, Россия очень быстро готовится к полномасштабному нападению на Украину в ближайшее время', – сказано в сообщении Белого дома.

Президент Франции вчерашний день, судя по всему, провел за телефонными разговорами. Сначала он около двух часов разговаривал с Путиным, затем уложился в минут 30-40 с президентом Украины Владимиром Зеленским, потом позвонил Байдену, а затем снова набрал Путина.

Как сообщали Власти, президент Франции Эммануэль Макрон провел телефонные переговоры с главой РФ Владимиром Путиным, после чего сразу пообщался с президентом Украины Владимиром Зеленским.

Байден и Путин согласились провести саммит

  • 2022-02-21 06:52:28
  • перегляди: 0

Об этом сообщила пресс-служба Елисейского дворца. Макрон предложил провести саммит между Байденом и Путиным, а затем с другими заинтересованными сторонами для обсуждения безопасности и стратегической стабильности в Европе.

Читайте Власти в Telegram: сообщаем только самое важное

Подготовкой саммита займутся государственный секретарь США Энтони Блинкен и министр иностранных дел России Сергей Лавров, которые должны встретиться 24 февраля.

В Белом доме подтвердили, что Байден согласился на участие в саммите, 'если не произойдет вторжение'.

'Мы также готовы наложить быстрые и тяжелые санкции, если Россия вместо этого выберет войну. И сейчас, похоже, Россия очень быстро готовится к полномасштабному нападению на Украину в ближайшее время', – сказано в сообщении Белого дома.

Президент Франции вчерашний день, судя по всему, провел за телефонными разговорами. Сначала он около двух часов разговаривал с Путиным, затем уложился в минут 30-40 с президентом Украины Владимиром Зеленским, потом позвонил Байдену, а затем снова набрал Путина.

Как сообщали Власти, президент Франции Эммануэль Макрон провел телефонные переговоры с главой РФ Владимиром Путиным, после чего сразу пообщался с президентом Украины Владимиром Зеленским.

Макрон і Байден обговорили ситуацію навколо України

  • 2022-02-21 06:50:01
  • перегляди: 0

Президент США Джо Байден та лідер Франції Еммануель Макрон обговорили питання дипломатичного розв'язання проблем з Росією. Про це йдеться у повідомленні Білого дому, передає УНН.

Цитата

“Президент Джозеф Р. Байден-молодший розмовляв із президентом Франції Еммануелем Макроном. Вони обговорили зусилля дипломатії та стримування у відповідь на нарощування російської військової могутності біля кордонів України”, — повідомили в Білому домі.

Нагадаємо

Президент України Володимир Зеленський у розмові з французьким лідером Еммануелем Макроном підтвердив свою рішучість не реагувати на провокації з боку Росії і дотримуватися режиму припинення вогню.

Глава Єврокомісії назвала слабкі місця РФ, по яких вдарять санкції в разі вторгнення

  • 2022-02-21 06:48:23
  • перегляди: 0

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн розкрила деякі нюанси санкцій, з якими Москва зіткнеться, якщо Росія вторгнеться в Україну.

Джерело: фон дер Ляєн в ефірі ARD, цитує Reuters

Деталі: Президентка Єврокомісії заявила, що Росія буде відрізана від міжнародних фінансових ринків і не зможе отримати доступ до основних експортних товарів.

Західні лідери досі відмовлялися розкривати деталі тих відповідей, про які вони домовилися, якщо Росія вторгнеться.

Повідомляли лише про військову відповідь і обіцяли безпрецедентні за масштабом економічні санкції.

"Росія в принципі буде відрізана від міжнародних фінансових ринків", - сказала фон дер Ляєн.

Санкції будуть накладені на "всі товари, які Росії терміново потрібно, щоб модернізувати та диверсифікувати свою економіку, і які ми виробляємо… їм немає заміни", - наголосила вона.

Фон дер Ляєн відкинула суботні заклики президента України Володимира Зеленського про негайні санкції.

"Рух до санкцій настільки величезний і значний, що ми знаємо, що завжди повинні дати Росії шанс повернутися до дипломатії та за стіл переговорів, - сказала вона. - Це вікно ще відкрите".

Фон дер Ляєн також зауважила, що слабкістю Росії є її залежність від експорту викопного палива.

"Вона становить дві третини експорту (Росії - ред.), і половина російського бюджету залежить від цього", - сказала президентка Єврокомісії.

Нагадаємо: Урсула фон дер Ляєн побачила ознаки надії у вівторкових заявах Росії, але, за її словами, слова мають бути підкріплені вчинками.

Глава Єврокомісії назвала слабкі місця РФ, по яких вдарять санкції в разі вторгнення

  • 2022-02-21 06:45:45
  • перегляди: 0

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн розкрила деякі нюанси санкцій, з якими Москва зіткнеться, якщо Росія вторгнеться в Україну.

Джерело: фон дер Ляєн в ефірі ARD, цитує Reuters

Деталі: Президентка Єврокомісії заявила, що Росія буде відрізана від міжнародних фінансових ринків і не зможе отримати доступ до основних експортних товарів.

Західні лідери досі відмовлялися розкривати деталі тих відповідей, про які вони домовилися, якщо Росія вторгнеться.

Повідомляли лише про військову відповідь і обіцяли безпрецедентні за масштабом економічні санкції.

"Росія в принципі буде відрізана від міжнародних фінансових ринків", - сказала фон дер Ляєн.

Санкції будуть накладені на "всі товари, які Росії терміново потрібно, щоб модернізувати та диверсифікувати свою економіку, і які ми виробляємо… їм немає заміни", - наголосила вона.

Фон дер Ляєн відкинула суботні заклики президента України Володимира Зеленського про негайні санкції.

"Рух до санкцій настільки величезний і значний, що ми знаємо, що завжди повинні дати Росії шанс повернутися до дипломатії та за стіл переговорів, - сказала вона. - Це вікно ще відкрите".

Фон дер Ляєн також зауважила, що слабкістю Росії є її залежність від експорту викопного палива.

"Вона становить дві третини експорту (Росії - ред.), і половина російського бюджету залежить від цього", - сказала президентка Єврокомісії.

Нагадаємо: Урсула фон дер Ляєн побачила ознаки надії у вівторкових заявах Росії, але, за її словами, слова мають бути підкріплені вчинками.

Глава Єврокомісії назвала слабкі місця РФ, по яких вдарять санкції в разі вторгнення

  • 2022-02-21 06:44:15
  • перегляди: 0

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн розкрила деякі нюанси санкцій, з якими Москва зіткнеться, якщо Росія вторгнеться в Україну.

Джерело: фон дер Ляєн в ефірі ARD, цитує Reuters

Деталі: Президентка Єврокомісії заявила, що Росія буде відрізана від міжнародних фінансових ринків і не зможе отримати доступ до основних експортних товарів.

Західні лідери досі відмовлялися розкривати деталі тих відповідей, про які вони домовилися, якщо Росія вторгнеться.

Повідомляли лише про військову відповідь і обіцяли безпрецедентні за масштабом економічні санкції.

"Росія в принципі буде відрізана від міжнародних фінансових ринків", - сказала фон дер Ляєн.

Санкції будуть накладені на "всі товари, які Росії терміново потрібно, щоб модернізувати та диверсифікувати свою економіку, і які ми виробляємо… їм немає заміни", - наголосила вона.

Фон дер Ляєн відкинула суботні заклики президента України Володимира Зеленського про негайні санкції.

"Рух до санкцій настільки величезний і значний, що ми знаємо, що завжди повинні дати Росії шанс повернутися до дипломатії та за стіл переговорів, - сказала вона. - Це вікно ще відкрите".

Фон дер Ляєн також зауважила, що слабкістю Росії є її залежність від експорту викопного палива.

"Вона становить дві третини експорту (Росії - ред.), і половина російського бюджету залежить від цього", - сказала президентка Єврокомісії.

Нагадаємо: Урсула фон дер Ляєн побачила ознаки надії у вівторкових заявах Росії, але, за її словами, слова мають бути підкріплені вчинками.

Глава Єврокомісії назвала слабкі місця РФ, по яких вдарять санкції в разі вторгнення

  • 2022-02-21 06:44:11
  • перегляди: 0

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн розкрила деякі нюанси санкцій, з якими Москва зіткнеться, якщо Росія вторгнеться в Україну.

Джерело: фон дер Ляєн в ефірі ARD, цитує Reuters

Деталі: Президентка Єврокомісії заявила, що Росія буде відрізана від міжнародних фінансових ринків і не зможе отримати доступ до основних експортних товарів.

Західні лідери досі відмовлялися розкривати деталі тих відповідей, про які вони домовилися, якщо Росія вторгнеться.

Повідомляли лише про військову відповідь і обіцяли безпрецедентні за масштабом економічні санкції.

"Росія в принципі буде відрізана від міжнародних фінансових ринків", - сказала фон дер Ляєн.

Санкції будуть накладені на "всі товари, які Росії терміново потрібно, щоб модернізувати та диверсифікувати свою економіку, і які ми виробляємо… їм немає заміни", - наголосила вона.

Фон дер Ляєн відкинула суботні заклики президента України Володимира Зеленського про негайні санкції.

"Рух до санкцій настільки величезний і значний, що ми знаємо, що завжди повинні дати Росії шанс повернутися до дипломатії та за стіл переговорів, - сказала вона. - Це вікно ще відкрите".

Фон дер Ляєн також зауважила, що слабкістю Росії є її залежність від експорту викопного палива.

"Вона становить дві третини експорту (Росії - ред.), і половина російського бюджету залежить від цього", - сказала президентка Єврокомісії.

Нагадаємо: Урсула фон дер Ляєн побачила ознаки надії у вівторкових заявах Росії, але, за її словами, слова мають бути підкріплені вчинками.

Глава Єврокомісії назвала слабкі місця РФ, по яких вдарять санкції в разі вторгнення

  • 2022-02-21 06:41:31
  • перегляди: 0

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн розкрила деякі нюанси санкцій, з якими Москва зіткнеться, якщо Росія вторгнеться в Україну.

Джерело: фон дер Ляєн в ефірі ARD, цитує Reuters

Деталі: Президентка Єврокомісії заявила, що Росія буде відрізана від міжнародних фінансових ринків і не зможе отримати доступ до основних експортних товарів.

Західні лідери досі відмовлялися розкривати деталі тих відповідей, про які вони домовилися, якщо Росія вторгнеться.

Повідомляли лише про військову відповідь і обіцяли безпрецедентні за масштабом економічні санкції.

"Росія в принципі буде відрізана від міжнародних фінансових ринків", - сказала фон дер Ляєн.

Санкції будуть накладені на "всі товари, які Росії терміново потрібно, щоб модернізувати та диверсифікувати свою економіку, і які ми виробляємо… їм немає заміни", - наголосила вона.

Фон дер Ляєн відкинула суботні заклики президента України Володимира Зеленського про негайні санкції.

"Рух до санкцій настільки величезний і значний, що ми знаємо, що завжди повинні дати Росії шанс повернутися до дипломатії та за стіл переговорів, - сказала вона. - Це вікно ще відкрите".

Фон дер Ляєн також зауважила, що слабкістю Росії є її залежність від експорту викопного палива.

"Вона становить дві третини експорту (Росії - ред.), і половина російського бюджету залежить від цього", - сказала президентка Єврокомісії.

Нагадаємо: Урсула фон дер Ляєн побачила ознаки надії у вівторкових заявах Росії, але, за її словами, слова мають бути підкріплені вчинками.

Байден согласился встретиться с Путиным, если не будет вторжения в Украину

  • 2022-02-21 06:37:31
  • перегляди: 0

Президент США Джо Байден согласился встретиться с лидером России Владимиром Путиным, если не будет нового вторжения РФ в Украину. Об этом сообщили пресс-служба Елисейского дворца и спикер Белого дома Джен Псаки, чье сообщение опубликовано на сайте администрации американского президента.
Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное
Псаки сообщила, что на этой неделе запланирована встреча в Европе главы Госдепа Энтони Блинкена и министра иностранных дел России Сергея Лаврова. Она состоится, если Россия не начнет военные действия.
"Байден в принципе согласился на встречу с президентом Путиным после этой встречи, опять же, если не произойдет вторжения", – сказала она.
Спикер Белого дома добавила, что США всегда готовы к дипломатии, однако также готовы и к быстрому суровому ответу, если Россия выберет войну.
По ее словам, сейчас РФ, похоже, продолжает подготовку к полномасштабному нападению на Украину в ближайшее время.
На сайте Елисейского дворца отмечается, что Байдену и Путину провести саммит по безопасности предложил президент Франции Эмманюэль Макрон.
Там сообщают, что Байден и Путин в принципе согласны на такую встречу, а подготовить к ней материалы Блинкен и Лавров. В то же время на сайте Кремля сообщений о готовности президента РФ пока не было.

В ночь с 20 на 21 февраля Макрон позвонил Путину, Байдену, премьеру Британии Борису Джонсону, а затем снова Путину. Разговоры прошли на фоне обострения ситуации на Донбассе и накопления войск России у границ Украины.

Читайте также: Угроза большой войны России против Украины. Главные новости – хроника