Херсон - сторінка 3

Творчий вечір відомого письменника та тележурналіста Василя Мелещенка відбувся на Херсонщині (фоторепортаж)

  • 2022-02-20 11:15:53
  • перегляди: 0

На Херсонщині 75-й ювілей відсвяткував Василь Михайлович Мелещенко - український поет, прозаїк та журналіст. Творчий вечір, на якому зібралися однодумці, колеги та друзі митця відбувся Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Василь Мелещенко працював журналістом більше 45-ти років, відшліфовуючи свій власний поетичний стиль і збагачуючи українську літературу новими творами. На телебаченні створював цікаві та яскраві сюжети, які завжди привертали увагу глядачів.

Цього дня його колеги поділилися спогадами про багаторічну співпрацю та висловили теплі побажання.
Голова Херсонської обласної організації Національної спілки журналістів України Валерій Долина зазначив: "Його всі шанують. Немає людини, хто б його не знав, немає села, де б він не був на Херсонщині. Спасибі, Васю, що ти є! Спасибі, що ти будеш!".

На захід прийшло чимало колег-телевізійників ювіляра.
"В такий день хочеться побажати Василю Михайловичу міцного здоров'я і нехай здійснюються усі його мрії, нехай ще буде багато можливостей для того, аби реалізувати свій такий величезний і такий яскравий потенціал," - привітала тележурналістка Тетяна Левандовська.
Колектив телестудії Український Південь також долучився до привітань та відзначив Василя Мелещенка за значний внесок у розбудову інформаційного телеростору Херсонщини в часи незалежності України. Василь Мелещенко родом із Бериславщини, тож цього дня його привітали і земляки.
Начальник управління освіти, культури, молоді, туризму та спорту Бериславської міської ради Михайло Гончар зазначив : "Бериславці знають та пам'ятають шановного Василя Михайловича. Українське слово завжди було, шуміло, про нього говорили віршами Василя Михайловича.".

За значний внесок у культурно- мистецький розвиток Василя Мелещенка відзначили представники місцевої влади.
Директорка Департаменту реалізації гуманітарної політики Херсонської ОДА Віолетта Царькова зазначила: "Від імені облдержадміністрації та нашого департаменту хочу подякувати Василю Михайловичу Мелещенко за такий життєвий шлях. Бажаю здоров'я та наснаги."
Василь Мелещенко в своїй творчості часто згадував про друзів, висловлюючи свою любов та повагу до них.

Тож не дивно, що товариші митця цього дня згадували приємні миті. На заході читали вірші, присвячені Василю Мелещенку та співали пісень на його слова. Захід пройшов в теплій атмосфері, створеній піснями , віршами та спогадами , а на завершення - спільне фото на згадку.

Протягом останнього тижня на Херсонщині народилися 129 дітей

  • 2022-02-20 11:03:29
  • перегляди: 0

73 хлопчики та 56 дівчаток народилися на Херсонщині за останній тиждень. Найбільше малюків з’явилися на світ у Херсонській обласній клінічній лікарні – 27 дітей.

Про це повідомляє прес-служба обласної державної адміністрації.

Зокрема,

у лікарнях Херсона – 79

у міській лікарні Нової Каховки – 16

у Каховській ЦРЛ – 7

у Генічеській ЦРЛ – 7

у Олешківській ЦРЛ – 5

у Білозерській ЦРЛ – 5

у Скадовській ЦРЛ – 4

у Бериславській ЦРЛ – 3

у Голопристанскій ЦРЛ – 3.

Вітаємо родини з поповненням, а новонародженим бажаємо міцного здоров’я та щасливої долі!

В Херсоні у театрі покажуть "Вічність"

  • 2022-02-20 10:39:26
  • перегляди: 0
Так називається нова вистава, яку готує Херсонський обласний музично-драматичний театр ім. Миколи Куліша. Прем`єра вистави "Вічність" відбудеться 23

Новокаховські вогнеборці за добу ліквідували дві пожежі на території громади

  • 2022-02-20 10:21:59
  • перегляди: 0

Вчора, 19 лютого, о 16:о2 на номер Служби 101 м. Нова Каховка надійшло повідомлення про загорання сухої трави поблизу села Райське. За викликом виїхав черговий розрахунок 11-ї Державної пожежно-рятувальної частини.

Про це редакції Online НК повідомив начальник міського управління з питань НС та ЦЗН Олександр Бараніченко.

По прибуттю вогнеборці побачили, що горить сухостій на відкритій території біля села Райське. Пожежники впродовж години ліквідували загоряння сухостою на площі близько 1,5 гектара.

Також вчора, 19 лютого, о 19:55 до чергової частини новокаховських рятувальників надійшло повідомлення про те, що в селищі Дніпряни в провулку Тихий горить господарча споруда.

По прибуттю рятувальники побачили, що вогнем охоплений дах бані на приватному подвір'ї. Ліквідовано пожежу о 20:24 на площі 8 кв.м. Причина пожежі встановлюються.

Шановні громадяни! Будьте вкрай обережними під час відпочинку на природі. Пам’ятайте про те, що необережно кинутий недопалок чи не загашене багаття може призвести до масштабної пожежі в екосистемі.

Как Херсонщина готовится к вторжению России из Крыма?

  • 2022-02-20 10:21:57
  • перегляди: 0

Крым.Реалии объехали села на юге Украины. Местный сельский голова говорит, что продовольственного ажиотажа нет, паники среди населения тоже не замечал. В случае полномасштабной войны в поселке есть бомбоубежища, но рассчитаны они только для детей. Это, по сути, подвальные спортзалы и зал для танцев. Единственный минус – эти укрытия временные, и здесь не работает система принудительной вентиляции. Пограничники убеждают – никаких провокаций со стороны Крыма Россия пока не совершала. Передвижений военной техники вдоль линии разграничения тоже не было. Украинская армия проводит боевые учения, сразу на нескольких полигонах, недалеко от административной границы Крыма с материковой Украиной. Танкисты отрабатывали развертывание в боевой порядок, а артиллерия тренировалась наводиться на цели с помощью беспилотников. Свои резервы готовят и гражданские организации. Такие как «Азов», «Самооборона» и «Правый Сектор».

Боится ли юг Украины войны? Какие настроения у местных жителей? Готовится ли Херсонская область к возможному российскому наступлению из Крыма? Об этом и не только смотрите в специальном репортаже Крым.Реалии.

У Херсоні оголосили конкурс підтримки бізнес-ідей розвитку туризму

  • 2022-02-20 10:15:37
  • перегляди: 0

Управління маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради оголосило конкурс з підтримки бізнес-ідей, направлених на розвиток туристичної інфраструктури Херсонської міської територіальної громади.

Обов’язковими вимогами є:

реалізація проєкту на території Херсонської міської територіальної громади;

результатом проєкту має стати матеріальний об’єкт, що створить нову туристичну локацію та сприятиме підвищенню туристичної привабливості громади.

У Конкурсі можуть взяти участь фізичні особи-підприємці та юридичні особи. Участь у Конкурсі є безкоштовною. Заявки приймаються з 1 лютого до 1 квітня 2022 року. Кожен учасник може подати необмежену кількість проєктів.

Конкурсні роботи подаються електронною поштою у вигляді електронного документа з поміткою «Конкурс проєктів у галузі туризму» на електронну адресу управління маркетингу міста і туризму міської ради: [email protected].

До конкурсних робіт обов’язково додається заявка з відомостями про автора проєкту, що включають: прізвище, ім’я, по батькові, контактні телефони та електронну адресу.

Проєкти, які беруть участь у Конкурсі,

повинні містити наступну інформацію:

назва проєкту із зазначенням керівника проєкту;

текстовий опис (ідея та мета проєкту, термін його реалізації, сума коштів, необхідна для реалізації, конкурентні переваги проєкту, наявність команди для реалізації проєкту із зазначенням її персонального складу, проблематика та цільова аудиторія, на яку направлено дію проєкту);

фінансово-економічне обґрунтування проєкту (стартові витрати, термін окупності проєкту, соціальний ефект від впровадження проєкту).

Вимоги, що зазначені вище, оформлюються у вигляді презентації (тривалістю до 5 хвилин) та містять до 15 слайдів.

Переможці отримують грошові кошти на реалізацію проєкту відповідно до набраних індивідуальних сумарних балів у розмірі: 1 місце – 50,0 тис. грн, 2 місце – 30,0 тис. грн, 3 місце – 20,0 тис. грн.

У разі виникнення запитань, просимо звертатись до управління маркетингу міста і туризму (вул. Лютеранська, 20, м. Херсон, телефон: 0552 46 00 07, 0635307621, e-mail: [email protected]).

Восьма річниця Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні. Що згадують херсонці

  • 2022-02-20 10:06:35
  • перегляди: 0

20 лютого Україна вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні. Цього року – восьма річниця кривавих подій на Майдані часів Революції Гідності. Херсонці, які брали активну участь у житті місцевого майдану, згадують, як у січні-лютому 2014 року їздили до Києва і що вони відчували у той час.

"На Майдані ми виборювали свою українську ідентичність, там всі були свої". Політолог Олег Зайченко був у Києві 18-19 лютого під час стрілянини на Інститутській.

На Майдані у Києві я був кілька разів, зокрема 18-19 лютого. Зі мною була група херсонців. Я можу сказати, що 18 лютого стрілянина вже була, тоді ні в кого з наших не попали, лише резиною побили. 19 числа – стрілянина продовжилась і стихла. Хтось стріляв з даху, важко це. Все відбувалось на Інститутській. Тоді був штурм, а після оголосили перемир’я. Ми тоді їхали на акцію єднання, яку запланували якраз на 18 лютого, фактично, були без речей. І коли оголосили про перемир’я, то ми вирішили повернутися до Херсона. Тоді ми їхали двома мікроавтобусами, нас було десь 15 людей. Знаєте, я все своє життя виборюю українську незалежність,

я був одним з перших засновників Народного руху на Херсонщині, і я б сказав, що у Майдані головне – це велике єднання, коли ти знаходишся серед своїх. Там точно було таке відчуття, нічого не потрібно було казати чи пояснювати. Це були різні люди за освітою, статком, поняттям прекрасного, але всі були свої, всі відстоювали свою ідентичність, бо саме її виборювали на Майдані. У нас була різна діяльність, зокрема, й чергування на барикадах, в адмінбудівлях, я б сказав, це було вуличне просування своїх ідей.

"Це був такий час, коли революція перейшла у війну". Ветеран АТО Максим Негров через місяць після 20 лютого пішов служити до добровольчого батальйону.

Я пам’ятаю, як ми з грудня 2013 року бажали європейських цінностей, тоді був Євромайдан, і ми були такими романтиками, думали, що нас почують. І скоро стало зрозуміло, що романтика проходить, і події загострюються. Вже в січні, на Грушевського, стало гаряче. У мене Київ завжди асоціювався з чимось красивим, а я коли побачив Грушевського у січні, то мені стало страшно. Але в очах людей там я не побачив страху.

Я опинився в колі таких патріотичних людей, і це вражало. Майдан розрісся, події почали розгортатись так швидко. Я там був частину січня і трохи в лютому, я там навчався – це була перепідготовка в галузі особистої охорони. На мене так вплинули події після 20 лютого, окупація Криму, що вже у квітні 2014 року я був у підготовчому таборі добровольчого батальйону. Так все вийшло, що революція плавно перейшла у війну, і тоді не було часу розмірковувати.

"Ми усі дуже хвилювались і чекали відповіді Беркуту". Херсонський журналіст Тарас Бузак був у Києві за кілька днів до розстрілу людей на Майдані.

Коли почала підтягуватись поліція, ми теж почали активізуватись. Все дуже хвилювались, бо чекали на відповідь колишнього Беркуту. На херсонському майдані я був з першого його дня, а далі поїхав до Києва. Причому до столиці я поїхав зі своїми миколаївськими друзями, з якими я навчався. Ми хотіли якось допомогти захистити країну. Тоді формували списки людей, які можуть з нами поїхати. Я згадую, як все це було патріотично, ми купили квитки на потяг і поїхали. Я приїхав десь 10 лютого,

і був там у наметі на Майдані, багато спілкувались з однодумцями, допомагали. Але через стан здоров’я довелось тоді повернутись додому. А потім сталась одна з трагічних сторінок в житті нашої країни.

"На Київському Майдані люди знали, що роблять, там була концентрація небайдужості і багато самоорганізації". Співорганізаторка херсонського майдану Євгенія Мироненко розповіла про свої спогади зі столиці.

Я майже весь час була в Херсоні на майдані, бо без організації тут щось йшло не так. Наприклад, коли я поїхала до Києва на кілька днів на майдан, то у нас припинили щоденні ходи містом, а вони були постійно. До речі, на відміну від інших регіональних центрів, і Херсон щоденні мітинги вирізняли. Це була постійна точка збору. Я розуміла, що в Києві багато самоорганізації, там був такий дух з усієї країни, і люди знають, що роблять. І у Херсоні я була потрібніша, щоб дух протесту привезти сюди. Я була в Києві у грудні, Новий рік 2014 я там зустрічала. Мене доля уводила від запеклих сутичок. Але десь у кінці січня я знову була у столиці, і там була барикада на Шовковичній, я тоді приїхала, закинула речі, тепло одяглась і пішла до будинку профспілок, щоб сказати, що йду на дальню барикаду, і в разі наступу, щоб могла просити допомогу. Було дуже холодно, що якби й хотіла спати не змогла б, і нам тоді з Майдану приносили чай. На херсонському майдані ми не чергували вночі, але були щовечора. Ми постійно зідзвонювались з Києвом, і всіляко підтримували одне одного.

Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон

Підписуйтесь на Суспільне Херсон у Viber

Як на Херсонщині громада знесла старий пам’ятник і придбала монумент Шевченку (ВІДЕО)

  • 2022-02-20 09:54:33
  • перегляди: 0

Це село купило собі пам’ятник Шевченку! А ще фонтани, концертний та більярдний зали… І все це за підтримки місцевих аграріїв. Первомаївка на Каховщині активно розвивається Цьогоріч планують завершити реконструкцію центру. Буде сквер із фонтанами і дитмайданчик. Усе це коштом місцевого фермерського господарства «Еліта». Читайте також: «Ми добили Ленінів, але роботи ще вистачає». Як харків’янин Вадим Поздняков став головним декомунізатором України «Фермер Олександр Македон дуже багато вкладає в Первомаївку», – Світлана Коротун, голова Верхньорогачицької громади. В оновленому клубі тепер показують мультики. А дорослі приходять у більярдну. Решта аграріїв села теж не стоять осторонь. Скинулись та відремонтували дорогу. А як розвивається ваше рідне село? Нагадаємо, у громаді на Рівненщині школярі навчатимуться, стоячи за партою.

Завтра в Антоновке и Степановке под Херсоном будут проблемы с водой

  • 2022-02-20 09:10:44
  • перегляди: 0

Плановое отключение на сетях "Херсоноблэнерго" будет 21 февраля.

Так, 21 февраля 2022 года в связи с плановыми работами "Херсоноблэнерго" возможно прекращение электроснабжения на объектах Херсонского водоканала.

А именно: артезианской скважины Антоновка-3 и Степановка-1,4 - с 09:00 до 16:00.

Поэтому в частных домах пгт Антоновка и Степановка будет пониженное давление в водопроводной сети.

Прокуратура звернулась до суду з вимогою повернути аграрному ліцею землю для навчальних цілей

  • 2022-02-20 08:39:41
  • перегляди: 0

Бериславська окружна прокуратура звернулась з позовом до суду про визнання договору недійсним та зобов´язання товариства з обмеженою відповідальністю звільнити і передати аграрному ліцею земельну ділянку площею понад 177 га, вартістю майже 12 млн грн.

Установлено, що на початку 2021 року між професійним аграрним ліцеєм і товариством з обмеженою відповідальністю укладено договір про співпрацю з організації виробничого навчання та практики з обробітку землі та вирощування сільськогосподарських культур. Однак за змістом укладений договір приховує під собою факт оренди вказаної землі, що є порушенням вимог чинного законодавства. Вказана земля незаконно використовувалась підприємцем для цілей, що не пов’язані з навчальним процесом.

Ураховуючи виявлені порушення прокуратура звернулась до суду з відповідним позовом.

Наразі господарським судом відкрито провадження у справі.

Пресслужба Херсонської обласної прокуратури

На Херсонщині за добу виявили 868 нових випадків COVID-19: географія поширення

  • 2022-02-20 08:36:22
  • перегляди: 0

Медики Херсонщини за останю добу зафіксували 868 нових лабораторно підтверджених випадків захворювання на COVID-19, з яких 372 чоловіка та 496 жінок. Серед них 102 дитини та 15 медичних працівників.

Про це повідомляє Херсонська ОДА.

Із загальної кількості інфікованих:

465 осіб - жителі Херсонського району;

155 осіб - жителі Генічеського району;

135 осіб - жителі Каховського району;

66 осіб - жителі Бериславського району;

47 осіб - жителі Скадовського району.

Стан хворих задовільний, 797 осіб перебувають на самоізоляції, під щоденним медико-санітарним наглядом. До медичних закладів госпіталізовано 71 особу.

Померли:

жінки, 68, 61, 42 роки, жителі Херсонського району;

жінка, 85 років, жителька Генічеського району.

Мали пневмонію та Covid-19.

Також маємо 108 одужань.

Тож наразі в області 104 637 лабораторно підтверджених випадків захворювання на коронавірус.
З них:

80 278 людей побороли недуг;

21 457 людей інфіковані COVID-19;

2902 людини померли.

Просимо всіх більш відповідально ставитись до свого здоров’я та здоров’я оточуючих і близьких, дотримуючись протиепідемічних заходів та рекомендацій МОЗ:
– ретельно мийте та дезінфікуйте руки;
– носіть захисну маску в громадських місцях;
– уникайте великого скупчення людей та дотримуйтеся соціальної дистанції.

ВАКЦИНУЙТЕСЬ! Будьте відповідальними та здоровими!
Щеплення – єдиний вірний шлях до подолання коронавірусу!

Обманывали государство и центр занятости мнимые безработные на Херсонщине

  • 2022-02-20 08:12:49
  • перегляди: 0

В прошлом году на Херсонщине 183 человека неправомерно получили средства от государства по безработице.

Эти деньги в размере 468,2 тыс. гривен им пришлось вернуть.

Граждане состояли на учете в органах Государственной службы занятости, имели статус зарегистрированного безработного, получали пособие по безработице и одновременно нарушали закон.

Так как в это же время работали по трудовому договору (контракту), оказывали услуги по гражданско-правовым договорам; имели статус предпринимателя; подали недостоверные сведения; имели право на пенсию на льготных условиях или за выслугу лет.

В случае невозврата средств в установленный срок взыскание осуществляется в судебном порядке.

Так, Херсонская областная служба занятости подала в прошлом году 18 заявлений в правоохранительные органы, 40 исков в суд по данным вопросам.

В Херсоне появилась примета весны

  • 2022-02-20 06:36:22
  • перегляди: 0
В ботаническом саду Херсонского госуниверситета замечена верная примета приближающейся весны - появились подснежники... (Фото Леонид Калиниченко)

На Херсонщине сгорел сарай с соломой

  • 2022-02-19 22:12:46
  • перегляди: 0

В пятницу в 18:47 каховским пожарным сообщили, что в селе Красное Подолье по ул. Гагарина горит хозяйственное сооружение.

Об этом сообщает ГУ ГСЧС в Херсонской области.

К их приезду хозпостройка и солома в ней уже были охвачены пламенем. Пожар потушили в 19:35. Сгорели и сарай и 30 тюков соломы в нем. Общая площадь возгорания составила 9 кв.м.

Тавричанской громаде вернется участок земли от недобросовестного арендатора

  • 2022-02-19 20:36:26
  • перегляди: 0

Благодаря прокуратуре недобросовестный арендатор вернет Тавричанской громаде землю стоимостью 1,5 миллиона гривен.

Рассмотрев иск Каховской окружной прокуратуры, Хозяйственный суд Херсонщины обязал общество с ограниченной ответственностью вернуть землю в 25 га стоимостью 1,5 млн. грн Тавричанской громаде.

Также с ООО взыщут задолженность арендной платы в пользу местного бюджета.

Установлено, что райгосадминистрация и фермерское хозяйство заключили договор аренды земельного участка сельскохозяйственного назначения на территории Каховского района.

Однако с февраля 2021 года арендатор ничего не платил, поэтому местный бюджет недополучил значительные средства.

Поэтому прокуратура обратилась в суд с соответствующим иском.

У Херсонському держуніверситеті функціонує Офіс іншомовної освіти

  • 2022-02-19 20:27:41
  • перегляди: 0

У Херсонському державному університеті активно функціонує Офіс іншомовної освіти, який надає якісні освітні послуги для студентів, викладачів та співробітників. Про основні напрямки роботи центру розповіла провідна фахівчиня Офісу Олена Ставенко.


– Які програми навчання для викладачів університету наразі існують?


– Для викладачів та співробітників наразі проходить навчання в трьох групах. Одна – з початковим рівнем знань англійської мови, друга – з базовим і третя – з достатнім рівнем.


– Окрім групових занять Офіс надає й індивідуальні послуги. Чи є значна різниця між формами навчання?


– Звичайно, ефективніше займатися індивідуально. Проте, виникає питання вартості. Одне індивідуальне заняття коштує більше, ніж одне заняття в групі. До навчальних груп викладачів наразі приєдналися нові слухачі і, аби відпрацювати заняття, пропущені в минулому семестрі, ми пропонуємо відвідати декілька індивідуальних уроків.


– Яка кількість студентів навчається за вашими курсами?


– Минулого року на курсі з підготовки до ЄВІ у нас навчалося близько 100 слухачів. Це були групи дистанційного,

очного та змішаного формату. На інтенсивному курсі з англійської мови для студентів у минулому семестрі було три групи, приблизно 30 осіб. На другу половину навчального року поки що набралася одна група – 10 студентів. Наразі курс підготовки до ЄВІ відвідує три групи, приблизно 30 осіб. До речі, на цей курс на наступний семестр записалося близько 25 студентів.


– Чи плануються якісь нововведення в роботі Офісу іншомовної освіти?


– Одне з нововведень – безкоштовні вебінари для учнів з підготовки до ЗНО. Також з 14 лютого розпочалися консультації з підготовки до ЄВІ для здобувачів вищої освіти в якості допомоги від університету тим, хто планує вступати до магістратури. Основна мета цих консультацій – популяризувати наші освітні послуги. Також продовжується робота «Speaking Club», який відновив роботу з 14 лютого. В планах ввести курс з підготовки до ЄВІ з німецької мови, для тих, хто раніше не вивчав англійську.


– До речі, які іноземні мови ви викладаєте на курсах?


– Основний напрям нашої роботи – створення англомовного середовища в університеті. Однак, з 21 лютого запускається курс з турецької мови.

Він розрахований на 4 місяці.


– Чи проводите Ви курси підготовки до ЗНО для школярів?


– З другого семестру стартуватимуть безкоштовні консультації підготовки до ЗНО для школярів. У формі вебінарів на платформі Zoom ми будемо розповідати про те, як якісно та швидко опанувати програму зовнішнього незалежного оцінювання. Тож запрошуємо всіх охочих долучитися! Також на базі Офісу учні шкіл можуть стати слухачами інтенсивного курсу з англійської мови.


– Чи вважаєте Ви знання іноземних мов необхідними в сучасному світі?


– Звичайно, такі знання вкрай необхідні кожному. В першу чергу, для викладачів. Адже вони займаються наукою, пишуть та читають міжнародні статті, беруть участь у конференціях, де також потрібна англійська мова. Для студентів володіння іноземними мовами є необхідним, адже вони планують весь час розвиватися. Тим більше, в сучасному світі нас оточують англійські слова, тексти, фільми тощо. Сьогодні більшість віддає перевагу подорожам, де також володіння іноземними мовами стане в нагоді.


– Які поради Ви можете надати студентам, щоб вивчення будь-якої іноземної мови було якісним?


– Аби навчання було із задоволенням, я раджу оточити себе іноземною мовою: налаштувати мову телефону, дивитися фільми мовою оригіналу, читати книжки тощо. Щоб воно було якісним, варто потренуватися з висококваліфікованими викладачами.


За детальною інформацією звертайтеся до Офісу іншомовної освіти Херсонського державного університету (гол.корпус, каб.302).


Пресцентр ХДУ

У Дніпровському районі Херсона подрібнюють гілки, які засмічують зелені зони

  • 2022-02-19 20:12:34
  • перегляди: 0

«За підсумками рейдів спеціалістів відділу з питань життєдіяльності району виконкому Дніпровської райради, що проходили минулого тижня на території Дніпровського району, підрядна організація БКП ВКФ “Амальтея” розпочала роботи з подрібнення обрізаного гілля, яке створює стихійні звалища на зелених зонах.

Станом на 16 лютого виконані роботи за наступними адресами: перша зелена зона вул. Ладичука в районі Станції швидкої допомоги та в межах від вул. Університетської до вул. Ливарної, від вул. Молодіжної до вул. Гагаріна; вул. Перекопська, 159А. Найближчим часом опрацьовуватиметься зелена зона вздовж 2-го Слобідського проїзду (спуск до колишнього пляжу “Лілея”). Роботи тривають», - повідомляє інформаційне видання «Український Південь» з посиланням на сайт Херсонської міської ради.

Заминированные мосты, дороги и поля: как Херсонщина готовится к вторжению из Крыма

  • 2022-02-19 19:57:45
  • перегляди: 0

Крым.Реалии проехались по всей длине перешейка между материковой Украиной и Крымом, чтобы собственными глазами убедиться, насколько Херсонщина готова к возможному российскому вторжению с полуострова.

14 февраля министр обороны России Сергей Шойгу на встрече с президентом Владимиром Путиным сообщил, что стягивание войск и переброска флотов – это лишь масштабные учения, которые вскоре завершатся. Мол, планов на вторжение не имеют. 15 февраля министерство обороны России заявило о возвращении в места дислокации части войск у границ Украины. Но, несмотря на это, большинство экспертов, дипломатов и, в частности, посол Великобритании Мелинда Симмонс считают, что угроза вторжения остается очень серьезной.

Крым.Реалии решили проехать сотни километров, побывать на всех КПВВ между Херсонщиной и Крымом и спросить украинцев: боятся ли они вероятной большой войны.

Стартовая точка нашего путешествия – село Александровка. Здесь живет около двух с половиной тысяч человек. На улице мы познакомились с пенсионером-мотоциклистом Анатолием. Мужчина не исключает вероятность полномасштабной войны России против Украины.

Говорит, если это произойдет, будет защищать свою землю.

«А кто знает, что у Путина на уме, никто же не знает. Как дадут мне автомат, то и пойду воевать, а что вы думаете. Я еще не очень старый, мне еще 70-ти лет нет. В армии я служил, стрелять умею. Куда же ты денешься, не будешь ты стрелять – убьют тебя», – сказал в разговоре с Крым.Реалии пенсионер Анатолий.

В сельсовете нам сказали, что разговоры о войне от местных жителей не слышали. Дополнительных инструкций из высших органов власти им тоже не поступало.

Едем дальше. По дороге среди поля встретили женщину, которая собирала хворост. Баба Люда жалуется и говорит, что боится войны, от того и сердце болит, и давление прыгает. Если агрессор придет к ней домой – будет бежать. Продовольственных запасов пока не делает.

«Сидел бы он уже там, Путин, и не трогал нашу Украину. Чтобы мы уже жили спокойно. Хочется, чтобы мир был на земле», – рассказала Крым.Реалии местная жительница Людмила.

Следующая остановка в селе Станислав. Местный сельский голова подтверждает слова бабы Люди и говорит, что продовольственного ажиотажа нет,

тревоги среди населения тоже не замечал.

«У нас работает больше 35 торговых точек и магазинов. Мне не заметно, чтобы люди массово делали покупки. Ни ажиотажа, ни спекуляций в данном направлении нет. У нас настроение позитивное, все любят Украину, все за Украину», – прокомментировал Крым.Реалии председатель Станиславской ОТГ Иван Самойленко.

В случае полномасштабной войны поселок, по словам Ивана Самойленко, имеет бомбоубежища в школах и садах, но рассчитаны они только на детей. Проверяем слова председателя и едем в ближайшую школу. Нас встретил директор Сергей Квадрициус. Говорит, заведение на карантине, поэтому здесь детей нет, но бомбоубежище открыто и можем на него посмотреть.

В школе мы увидели три подвальных помещения на 400 детей – это спортзалы и залы для танцев, по инструкциям они и выполняют функцию бомбоубежища. Единственный минус – это бомбоубежище временное, и здесь не работает система принудительной вентиляции. Сергей заверил, в последний раз школа проходила специализированные учения осенью прошлого года, и дети знакомы с сигнализацией об эвакуации.

«После того, как раздалось три длинных сигнала, учитель выходит в коридор, а дежурный или ответственное лицо извещает ему об опасности, которая сейчас присутствует. Если это химическая угроза – дети эвакуируются в подвал, если же это угроза пожарная – дети эвакуируются во двор», – рассказал в интервью Крым.Реалии директор Станиславского лицея имени К. Голобородька Сергей Квадрициус.

В соседнем селе мы познакомились с бывшим участником АТО, добровольцем батальона «Херсон» Федором Волошиным. Мужчина прошел «Иловайский котел» и получил ранение, из-за которого теперь не может пойти в ВСУ или терроборону. В настоящее время возглавляет общественное формирование по охране общественного порядка и считает организацию хотя и гражданской, но боеспособной единицей. Это общественное формирование насчитывает около 70 человек. У некоторых членов есть травматическое или охотничье оружие. Мужчина говорит, что готов воевать даже с тем, что уже есть на руках.

«Еще будучи в батальоне «Херсон», я получил разрешение на ношение оружия. На случай, как вы говорите, силовых действий,

есть у меня и собственное зарегистрированное оружие, хранящееся в сейфе. Я думаю, что мы имеем право защищаться и у нас очень хорошие позиции. Теперь будет уже не так, как в 2014 году, потому что тогда мы были не готовы к войне с Россией», – отметил в комментарии Крым.Реалии руководитель общественного формирования «Общественная безопасность» Федор Волошин.

Кстати, терроборона Херсона во время мобилизации будет насчитывать до четырех тысяч бойцов, это одна бригада, состоящая из шести батальонов. Военное руководство бригады уже укомплектовано почти на 90%.

«Управление бригады уже практически сформировано. В настоящее время продолжается формирование управления батальонов. В настоящее время, то есть в мирное время, это будет до 500 человек. Наша терроборона в настоящее время уже боеспособна, даже при том количестве управления бригады и управления батальонов, что мы сейчас имеем. Если поступит приказ, мы сможем полностью формировать развертывание бригады», – прокомментировал Крым.Реалии заместитель председателя Херсонской ОГА Николай Якименко.

Херсонская область – одна из тех,

которая потенциально первой может принять удар. Из-за возможной эскалации, по словам чиновников, на всех объектах критической инфраструктуры усилена охрана и повышен уровень боеготовности. В первую очередь, это касается ГЭС, ТЭС, мостов и узлов связи.

Следующая остановка была на КПВВ «Каланчак». На подъезде админграница Херсонщины с Крымом нас встретила российскими радиоволнами. На самом же пункте пропуска мы увидели противотанковые рвы, заборы с колючей проволокой, а еще узнали, что дорога, которая идет в Крым, заминирована.

Пограничники успокаивают: КПВВ работает круглосуточно и в штатном режиме. Здесь недавно установили новые рентгено-телевизионные интроскопы. Такими же пользуются в международных аэропортах. Весь багаж путешественников, без исключения, проходит через этот рентген. А ежедневно в обе стороны на КПВВ «Каланчак» проходят до 600 человек и 150 автомобилей. Говорят, это стандартная нагрузка для этого времени года.

«Дело в том, что подразделения, расположенные на админгранице с временно-оккупированным Крымом, находятся в постоянной боевой готовности,

начиная с 14-го года. Поэтому военнослужащие, которые здесь несут службу, они готовы к любым действиям, и это было и в прошлом году, и в позапрошлом так же, как и сейчас», – прокомментировал Крым.Реалии спикер Херсонского пограничного отряда ГНСУ Иван Шевцов.

На админгранице с Крымом, у тех, кто переходил с полуострова на материк, мы спросили, не боятся ли люди войны и как будут действовать в случае эскалации?

– Честно нет, не боюсь! Я новости вообще не смотрю, ни с той, ни с той стороны. Меня это не интересует. Меня интересуют только мои дети.

– Знаете, как говорится: «волков бояться – в лес не ходить».

– Плохие мысли отгоняем. Документы в сумке, есть «боевой» чемодан. Документы и деньги на всякий случай лежат в сумке.

– Нет, не боюсь! Там все нормально, все тихо, спокойно. Это я услышал от вас, что война. Там люди живут обычной жизнью. Я буду жить, как и жил, в Севастополе, буду смотреть Олимпиаду.

– Вообще не боимся! Если что – на передовую, мы патриоты. Мы по необходимости туда ездим.

Так ответили Крым.Реалии люди, которые пересекали админграницу на КПВВ «Каланчак».

Пограничники утверждают, что никаких провокаций со стороны Крыма Россия пока не совершала. Передвижений военной техники вдоль линии разграничения тоже не замечали.

Покидаем «Каланчак» и трогаемся немного восточнее, на соседнюю дорогу с Крымом.

Это бывший КПВВ «Чаплинка», буквально в нескольких километрах отсюда находится крымский завод «Титан». Однако здесь нет ни одной машины, нет прохожих. С 2021 года этот проезд закрыт. Но, несмотря на закрытие этого пункта пропуска, здесь все равно круглосуточно стоят украинские пограничники. Территория вокруг ограждена колючей проволокой, а смежные поля заминированы.

Немного отъехав от КПВВ «Чаплинка», мы заметили среди поля овцевода, выпасавшего стадо овец. Остановились, познакомились. Пастухом оказался местный житель Василий Андрусяк. Он вместе с собакой Бароном каждый день здесь пасут собственные полсотни овец.

Хотя телевизор и не смотрит, но новостями интересуется и о российской угрозе слышал много. В то, что россияне нападут из Крыма, мужчина не верит, однако, если все же это произойдет, настроен решительно.

«Здесь и лягут!

Я в танковых войсках под Ленинградом служил, я сейчас на хоть какой танк сяду и поеду. Хоть на их, хоть на любой, потому что я тракторист-водитель. И как надо будет из пушки стрелять, тоже смогу», – сказал Крым.Реалии овцевод из Херсона Василий Андрусяк.

Следующая наша остановка – село Строгановка. Отсюда через озеро Сиваш до админграницы с Крымом около трех километров.

Село мы застали почти безлюдным. Дул мощный ветер, было холодно и люди прятались по домам. Однако те, с кем мы все же встретились, хотя и настроены решительно, в нападение России из Крыма не верят.

«Угроза не реальна, потому что они нас очень боятся. Я лично готов встать на защиту хоть сегодня, хоть сейчас, я уже готов! Я считаю, что каждый мужчина, который любит свою родину, должен ее защищать», – прокомментировал местный житель Игорь Владимирович.

В сельсовете нам сказали, что напряжения среди населения не испытывают. Инструкций, что делать при обстрелах или появлении вражеских военных тоже не поступало.

«Здесь полсела живут в Крыму. Часть живут здесь, а их дети, внуки, сестры и братья проживают там.

Их земельные участки, людей в Крыму обрабатываются у нас, то есть они здесь сданы в аренду. Люди раньше получили паи и уехали. Нам даже не хочется в это верить. И в подсознании этого нет. Нам некуда бежать, будем оставаться здесь. Куда нам бежать? Никто и нигде нас не ждет», – отметила в разговоре с Крым.Реалии староста села Строгановка Светлана Загороднюк.

Следующий пункт нашей остановки – поселок Новоалексеевка. Он удивил нас множеством крымскотатарских флагов и красивой мечетью на центральной улице. Здесь мы познакомились с главой мусульманской общины. В то, что Россия может напасть из Крыма, не верит и бежать куда-нибудь не собирается.

Мужчина говорит, что гражданское население в основной массе не готово воевать. Их больше беспокоят ежедневные проблемы выживания, чем гипотетическая или потенциальная угроза.

«Я знаю, что я буду делать – это моя принципиальная позиция. Я дал слово, что пока Крым не освободится и будет оставаться аннексированным, я туда не заеду. Но рядовой человек, когда просыпается утром, открывает холодильник, а он пуст? Когда бабушка идет за лекарством и покупает их за последние деньги?

У нее не хватает средств угля купить, потому что государство о ней не заботится. Мы многим в этом году помогали, чтобы люди не замерзли. Это дисбаланс. Если это равновесие не будет восстановлено, не будет нормального человеческого отношения к простым людям, то не стоит ожидать, что люди возьмут вилы и будут бороться», – прокомментировал Крым.Реалии имам мечети Аджи Белял Джами Усеин Тохлу.

Крайней точкой нашего путешествия стал КПВВ «Чонгар». Этот пункт пропуска очень похож на «Каланчак». Он оборудован по последнему слову техники: куча камер, радиационные порталы, рентгены, вооруженные пограничники и полиция. Единственное, на линии разграничения слева и справа – не суша, а вода – озеро Сиваш.

На этом КПВВ ситуация еще более спокойная, чем мы видели на «Каланчаке». Пункт пропуска ежедневно пересекает 200-300 человек. А из Крыма и фактически к линии разграничения регулярно маршрутка подвозит людей. У них и спрашиваем, какая атмосфера в Крыму, боятся ли люди войны?

– Честно говоря, пока ехал сюда, вообще никого не видел. Пустая дорога. Все, как всегда. Вот даже только что прошли пограничников и все было хорошо.

– Не будет никакой войны. Все будет мирно, потому что мы все братья.

– Да вроде бы тишина и покой. Но, конечно, страшно. Что мы будем делать? Защищать родину, Украину!

– Напряжение, конечно, чувствуется. Но как оно будет, откуда мне знать.

– Люди живут, как и жили, у каждого свои заботы. Страха нет.

Так ответили на вопросы Крым.Реалии люди, которые пересекали админграницу с Крымом на КПВВ «Чонгар».

Когда мы заезжали в облгосадминистрацию, нам говорили, что по всему району раздали и расклеили инструкции, как поступить населению в случае военной агрессии. Но объехав десятки сел и несколько районов, мы никакой такой листовки не увидели. В то же время онлайн-карта бомбоубежищ, о которой нам говорили в администрации, действительно работает.