Економіка - сторінка 3

На українських ринках зафіксували стрімке подорожчання домашнього сала. Середня вартість товару становить 165 грн за кілограм. Про це свідчать дані Мінфіну.

Відомо, що лише за перший місяць цього року вартість сала піднялася на 12 грн., – зі 159 до 171 гривні за кілограм. При цьому рік тому сало коштувало б 131 грн, пише "Главком".

Крім того, також подорожчало солоне сало. На прилавках за нього просять від 195 до 197 гривень за кілограм.

Зазначимо, віцепрезидентка Національної академії аграрних наук України Ануш Балян повідомила: щодо сала спостерігається тривожна тенденція – скорочення його пропозиції. Це пояснюється зміною орієнтації сільгоспвиробників. Вони зараз віддають перевагу м'ясній породі свиней, які швидко набирають вагу.

«Ми практично втратили породу свиней Українська біла, а на німецьких прилавках таке м'ясо і сало вдвічі дорожче інших», – повідомила Балян.

На українських ринках зафіксували стрімке подорожчання домашнього сала. Середня вартість товару становить 165 грн за кілограм. Про це свідчать дані Мінфіну.

Відомо, що лише за перший місяць цього року вартість сала піднялася на 12 грн., – зі 159 до 171 гривні за кілограм. При цьому рік тому сало коштувало б 131 грн, пише "Главком".

Крім того, також подорожчало солоне сало. На прилавках за нього просять від 195 до 197 гривень за кілограм.

Зазначимо, віцепрезидентка Національної академії аграрних наук України Ануш Балян повідомила: щодо сала спостерігається тривожна тенденція – скорочення його пропозиції. Це пояснюється зміною орієнтації сільгоспвиробників. Вони зараз віддають перевагу м'ясній породі свиней, які швидко набирають вагу.

«Ми практично втратили породу свиней Українська біла, а на німецьких прилавках таке м'ясо і сало вдвічі дорожче інших», – повідомила Балян.

На українських ринках зафіксували стрімке подорожчання домашнього сала. Середня вартість товару становить 165 грн за кілограм. Про це свідчать дані Мінфіну.

Відомо, що лише за перший місяць цього року вартість сала піднялася на 12 грн., – зі 159 до 171 гривні за кілограм. При цьому рік тому сало коштувало б 131 грн, пише "Главком".

Крім того, також подорожчало солоне сало. На прилавках за нього просять від 195 до 197 гривень за кілограм.

Зазначимо, віцепрезидентка Національної академії аграрних наук України Ануш Балян повідомила: щодо сала спостерігається тривожна тенденція – скорочення його пропозиції. Це пояснюється зміною орієнтації сільгоспвиробників. Вони зараз віддають перевагу м'ясній породі свиней, які швидко набирають вагу.

«Ми практично втратили породу свиней Українська біла, а на німецьких прилавках таке м'ясо і сало вдвічі дорожче інших», – повідомила Балян.

На українських ринках зафіксували стрімке подорожчання домашнього сала. Середня вартість товару становить 165 грн за кілограм. Про це свідчать дані Мінфіну.

Відомо, що лише за перший місяць цього року вартість сала піднялася на 12 грн., – зі 159 до 171 гривні за кілограм. При цьому рік тому сало коштувало б 131 грн, пише "Главком".

Крім того, також подорожчало солоне сало. На прилавках за нього просять від 195 до 197 гривень за кілограм.

Зазначимо, віцепрезидентка Національної академії аграрних наук України Ануш Балян повідомила: щодо сала спостерігається тривожна тенденція – скорочення його пропозиції. Це пояснюється зміною орієнтації сільгоспвиробників. Вони зараз віддають перевагу м'ясній породі свиней, які швидко набирають вагу.

«Ми практично втратили породу свиней Українська біла, а на німецьких прилавках таке м'ясо і сало вдвічі дорожче інших», – повідомила Балян.

Після окупації Криму на півострові залишилось майже 1,5 тисячі об'єктів тільки державного майна.

За даними Фонду державного майна України, там нараховувалося 42,7 тис.об'єктів нерухомості – будівель, споруд, земельних ділянок та об'єктів незавершеного будівництва, що належали держпідприємствам, установам та організаціям.

Загальна оцінка потенційних втрат від тимчасової окупації складає $135 млрд, за даними дослідження Центру економічної стратегії.

Найбільші складові цієї суми — корисні копалини — $52,3 млрд, житлова нерухомість — $42,8 млрд та активи приватних підприємств — $18,5 млрд. На ці три статті припадає 84% від загальної суми.

2014
Упродовж 2014 року так звана нова влада Криму націоналізувала всі активи державних структур та підприємств — Чорноморнафтогаз, Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами та кримське майно Укртрансгазу, 141 підприємство АПК, включно з винними заводами, 170 санаторно-курортних та оздоровчих закладів. Також це було зроблено у відношенні портових операторів та портів.

2015
2015-го тоді прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв включив понад 220 історичних та культурних об'єктів у Криму, які належать Україні, а деякі внесено до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, до об'єктів культурної спадщини федерального значення.

На балансі Національної Академії наук України на території Кримського півострова перебувало 22 наукові установи та організації, а загалом у Криму функціонували понад 100 наукових інституцій.

2016–2020
Наприкінці 2016 року так звана влада Криму розпочала приватизацію окремих активів, що раніше були націоналізовані. Згідно із звітами так званої Державної Ради, упродовж 2016-2020 років було продано 89 об'єктів на 15 млрд рублів або $224 млн.

Наприклад, в 2016 році за $21 млн продали санаторій "Форос", який раніше належав Ігорю Коломойському. Покупцем була Федерація профспілок Республіки Татарстан. В 2017 році "Южный проект" — структура банку "Россия", що належить Юрію Ковальчуку — придбала завод шампанських вин "Новый свет" за $26 млн. В 2020 році ця ж компанія купила винний завод "Масандра" за $74 млн. Серед інших великих об'єктів, також були продані Кримтелеком, Керченський металургійний завод та низка санаторіїв.

5 найбільших держпідриємств Криму
№ Підприємство Необоротні активи в 2013, $ млн Чисті продажі в 2013, $ млн
1 Чорноморнафтогаз 1 787,1 159,4
2 Керченський морський торговельний порт 48,5 3,0
3 Міжнародний дитячий центр "Артек" 37,9 14,3
4 Севастопольський морський рибний порт 31,5 11,5
5 Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами 26,4 12,6
6 Санаторій "Гурзуфський" 16,8 4,7
7 Феодосійський морський торговельний порт 16,8 9,4
8 Радгосп-завод ім. Осипенко 15,1 0,7
9 Сакський центральний військовий санаторій ім. Пирогова 14,3 14,5
10 Ялтинський морський торговельний порт 12,7 2,8
11 Водоенергоремналадка 12,5 2,7
12 Дослідне господарство "Чорноморське" 11,3 0,1
13 Севастопольський морський торговельний порт 10,4 5
14 Санаторій "Дніпро" 8,8 4,1
15 Завод шампанських вин "Новий світ" 8,3 8,1

Україна намагається відстояти свої права в міжнародних судах. Протягом 2014 року країна подала до Європейського суду з прав людини три міждержавні позови. І тільки один з них було доповнено економічними питаннями.

Про питання власності, комплексних втрат внаслідок окупації Києву потрібно повсякчас говорити на міжнародному рівні в контексті санкцій проти РФ. Це питання, разом з темою порушення прав людини, має стати одним з пріоритетів у дипломатичних зусиллях України з деокупації Криму.

Після окупації Криму на півострові залишилось майже 1,5 тисячі об'єктів тільки державного майна.

За даними Фонду державного майна України, там нараховувалося 42,7 тис.об'єктів нерухомості – будівель, споруд, земельних ділянок та об'єктів незавершеного будівництва, що належали держпідприємствам, установам та організаціям.

Загальна оцінка потенційних втрат від тимчасової окупації складає $135 млрд, за даними дослідження Центру економічної стратегії.

Найбільші складові цієї суми — корисні копалини — $52,3 млрд, житлова нерухомість — $42,8 млрд та активи приватних підприємств — $18,5 млрд. На ці три статті припадає 84% від загальної суми.

2014
Упродовж 2014 року так звана нова влада Криму націоналізувала всі активи державних структур та підприємств — Чорноморнафтогаз, Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами та кримське майно Укртрансгазу, 141 підприємство АПК, включно з винними заводами, 170 санаторно-курортних та оздоровчих закладів. Також це було зроблено у відношенні портових операторів та портів.

2015
2015-го тоді прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв включив понад 220 історичних та культурних об'єктів у Криму, які належать Україні, а деякі внесено до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, до об'єктів культурної спадщини федерального значення.

На балансі Національної Академії наук України на території Кримського півострова перебувало 22 наукові установи та організації, а загалом у Криму функціонували понад 100 наукових інституцій.

2016–2020
Наприкінці 2016 року так звана влада Криму розпочала приватизацію окремих активів, що раніше були націоналізовані. Згідно із звітами так званої Державної Ради, упродовж 2016-2020 років було продано 89 об'єктів на 15 млрд рублів або $224 млн.

Наприклад, в 2016 році за $21 млн продали санаторій "Форос", який раніше належав Ігорю Коломойському. Покупцем була Федерація профспілок Республіки Татарстан. В 2017 році "Южный проект" — структура банку "Россия", що належить Юрію Ковальчуку — придбала завод шампанських вин "Новый свет" за $26 млн. В 2020 році ця ж компанія купила винний завод "Масандра" за $74 млн. Серед інших великих об'єктів, також були продані Кримтелеком, Керченський металургійний завод та низка санаторіїв.

5 найбільших держпідриємств Криму
№ Підприємство Необоротні активи в 2013, $ млн Чисті продажі в 2013, $ млн
1 Чорноморнафтогаз 1 787,1 159,4
2 Керченський морський торговельний порт 48,5 3,0
3 Міжнародний дитячий центр "Артек" 37,9 14,3
4 Севастопольський морський рибний порт 31,5 11,5
5 Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами 26,4 12,6
6 Санаторій "Гурзуфський" 16,8 4,7
7 Феодосійський морський торговельний порт 16,8 9,4
8 Радгосп-завод ім. Осипенко 15,1 0,7
9 Сакський центральний військовий санаторій ім. Пирогова 14,3 14,5
10 Ялтинський морський торговельний порт 12,7 2,8
11 Водоенергоремналадка 12,5 2,7
12 Дослідне господарство "Чорноморське" 11,3 0,1
13 Севастопольський морський торговельний порт 10,4 5
14 Санаторій "Дніпро" 8,8 4,1
15 Завод шампанських вин "Новий світ" 8,3 8,1

Україна намагається відстояти свої права в міжнародних судах. Протягом 2014 року країна подала до Європейського суду з прав людини три міждержавні позови. І тільки один з них було доповнено економічними питаннями.

Про питання власності, комплексних втрат внаслідок окупації Києву потрібно повсякчас говорити на міжнародному рівні в контексті санкцій проти РФ. Це питання, разом з темою порушення прав людини, має стати одним з пріоритетів у дипломатичних зусиллях України з деокупації Криму.

Після окупації Криму на півострові залишилось майже 1,5 тисячі об'єктів тільки державного майна.

За даними Фонду державного майна України, там нараховувалося 42,7 тис.об'єктів нерухомості – будівель, споруд, земельних ділянок та об'єктів незавершеного будівництва, що належали держпідприємствам, установам та організаціям.

Загальна оцінка потенційних втрат від тимчасової окупації складає $135 млрд, за даними дослідження Центру економічної стратегії.

Найбільші складові цієї суми — корисні копалини — $52,3 млрд, житлова нерухомість — $42,8 млрд та активи приватних підприємств — $18,5 млрд. На ці три статті припадає 84% від загальної суми.

2014
Упродовж 2014 року так звана нова влада Криму націоналізувала всі активи державних структур та підприємств — Чорноморнафтогаз, Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами та кримське майно Укртрансгазу, 141 підприємство АПК, включно з винними заводами, 170 санаторно-курортних та оздоровчих закладів. Також це було зроблено у відношенні портових операторів та портів.

2015
2015-го тоді прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв включив понад 220 історичних та культурних об'єктів у Криму, які належать Україні, а деякі внесено до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, до об'єктів культурної спадщини федерального значення.

На балансі Національної Академії наук України на території Кримського півострова перебувало 22 наукові установи та організації, а загалом у Криму функціонували понад 100 наукових інституцій.

2016–2020
Наприкінці 2016 року так звана влада Криму розпочала приватизацію окремих активів, що раніше були націоналізовані. Згідно із звітами так званої Державної Ради, упродовж 2016-2020 років було продано 89 об'єктів на 15 млрд рублів або $224 млн.

Наприклад, в 2016 році за $21 млн продали санаторій "Форос", який раніше належав Ігорю Коломойському. Покупцем була Федерація профспілок Республіки Татарстан. В 2017 році "Южный проект" — структура банку "Россия", що належить Юрію Ковальчуку — придбала завод шампанських вин "Новый свет" за $26 млн. В 2020 році ця ж компанія купила винний завод "Масандра" за $74 млн. Серед інших великих об'єктів, також були продані Кримтелеком, Керченський металургійний завод та низка санаторіїв.

5 найбільших держпідриємств Криму
№ Підприємство Необоротні активи в 2013, $ млн Чисті продажі в 2013, $ млн
1 Чорноморнафтогаз 1 787,1 159,4
2 Керченський морський торговельний порт 48,5 3,0
3 Міжнародний дитячий центр "Артек" 37,9 14,3
4 Севастопольський морський рибний порт 31,5 11,5
5 Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами 26,4 12,6
6 Санаторій "Гурзуфський" 16,8 4,7
7 Феодосійський морський торговельний порт 16,8 9,4
8 Радгосп-завод ім. Осипенко 15,1 0,7
9 Сакський центральний військовий санаторій ім. Пирогова 14,3 14,5
10 Ялтинський морський торговельний порт 12,7 2,8
11 Водоенергоремналадка 12,5 2,7
12 Дослідне господарство "Чорноморське" 11,3 0,1
13 Севастопольський морський торговельний порт 10,4 5
14 Санаторій "Дніпро" 8,8 4,1
15 Завод шампанських вин "Новий світ" 8,3 8,1

Україна намагається відстояти свої права в міжнародних судах. Протягом 2014 року країна подала до Європейського суду з прав людини три міждержавні позови. І тільки один з них було доповнено економічними питаннями.

Про питання власності, комплексних втрат внаслідок окупації Києву потрібно повсякчас говорити на міжнародному рівні в контексті санкцій проти РФ. Це питання, разом з темою порушення прав людини, має стати одним з пріоритетів у дипломатичних зусиллях України з деокупації Криму.

Після окупації Криму на півострові залишилось майже 1,5 тисячі об'єктів тільки державного майна.

За даними Фонду державного майна України, там нараховувалося 42,7 тис.об'єктів нерухомості – будівель, споруд, земельних ділянок та об'єктів незавершеного будівництва, що належали держпідприємствам, установам та організаціям.

Загальна оцінка потенційних втрат від тимчасової окупації складає $135 млрд, за даними дослідження Центру економічної стратегії.

Найбільші складові цієї суми — корисні копалини — $52,3 млрд, житлова нерухомість — $42,8 млрд та активи приватних підприємств — $18,5 млрд. На ці три статті припадає 84% від загальної суми.

2014
Упродовж 2014 року так звана нова влада Криму націоналізувала всі активи державних структур та підприємств — Чорноморнафтогаз, Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами та кримське майно Укртрансгазу, 141 підприємство АПК, включно з винними заводами, 170 санаторно-курортних та оздоровчих закладів. Також це було зроблено у відношенні портових операторів та портів.

2015
2015-го тоді прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв включив понад 220 історичних та культурних об'єктів у Криму, які належать Україні, а деякі внесено до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, до об'єктів культурної спадщини федерального значення.

На балансі Національної Академії наук України на території Кримського півострова перебувало 22 наукові установи та організації, а загалом у Криму функціонували понад 100 наукових інституцій.

2016–2020
Наприкінці 2016 року так звана влада Криму розпочала приватизацію окремих активів, що раніше були націоналізовані. Згідно із звітами так званої Державної Ради, упродовж 2016-2020 років було продано 89 об'єктів на 15 млрд рублів або $224 млн.

Наприклад, в 2016 році за $21 млн продали санаторій "Форос", який раніше належав Ігорю Коломойському. Покупцем була Федерація профспілок Республіки Татарстан. В 2017 році "Южный проект" — структура банку "Россия", що належить Юрію Ковальчуку — придбала завод шампанських вин "Новый свет" за $26 млн. В 2020 році ця ж компанія купила винний завод "Масандра" за $74 млн. Серед інших великих об'єктів, також були продані Кримтелеком, Керченський металургійний завод та низка санаторіїв.

5 найбільших держпідриємств Криму
№ Підприємство Необоротні активи в 2013, $ млн Чисті продажі в 2013, $ млн
1 Чорноморнафтогаз 1 787,1 159,4
2 Керченський морський торговельний порт 48,5 3,0
3 Міжнародний дитячий центр "Артек" 37,9 14,3
4 Севастопольський морський рибний порт 31,5 11,5
5 Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами 26,4 12,6
6 Санаторій "Гурзуфський" 16,8 4,7
7 Феодосійський морський торговельний порт 16,8 9,4
8 Радгосп-завод ім. Осипенко 15,1 0,7
9 Сакський центральний військовий санаторій ім. Пирогова 14,3 14,5
10 Ялтинський морський торговельний порт 12,7 2,8
11 Водоенергоремналадка 12,5 2,7
12 Дослідне господарство "Чорноморське" 11,3 0,1
13 Севастопольський морський торговельний порт 10,4 5
14 Санаторій "Дніпро" 8,8 4,1
15 Завод шампанських вин "Новий світ" 8,3 8,1

Україна намагається відстояти свої права в міжнародних судах. Протягом 2014 року країна подала до Європейського суду з прав людини три міждержавні позови. І тільки один з них було доповнено економічними питаннями.

Про питання власності, комплексних втрат внаслідок окупації Києву потрібно повсякчас говорити на міжнародному рівні в контексті санкцій проти РФ. Це питання, разом з темою порушення прав людини, має стати одним з пріоритетів у дипломатичних зусиллях України з деокупації Криму.

Ще у 2018 році деякі облгази почали нараховувати споживачам газу «температурні коефіцієнти». Причому, суми обчислювалися з урахуванням боргу з 2015 року. Саме тоді набув чинності закон про ринок газу, який передбачав «приведення обсягу палива у стандартні умови виміру».

Простіше кажучи, коли взимку газ стискається, газовики показання лічильника множать на коефіцієнт, прописаний за умов постачання палива.

Свого часу Національна комісія (НКРЕКУ) заборонила такі донарахування. І на те були підстави, адже температурну різницю вже враховано в тарифах.

Проте споживачам довелося йти до судів, щоб опротестовувати ці донарахування. При цьому газовики подавали апеляції.

І ось у листопаді 2021 року Верховний Суд став не на бік споживачів та визнав законною доплату за приведення до стандартних умов (температурні коефіцієнти).

Тобто облгази отримали законне право стягнути борги.

Ще у 2018 році деякі облгази почали нараховувати споживачам газу «температурні коефіцієнти». Причому, суми обчислювалися з урахуванням боргу з 2015 року. Саме тоді набув чинності закон про ринок газу, який передбачав «приведення обсягу палива у стандартні умови виміру».

Простіше кажучи, коли взимку газ стискається, газовики показання лічильника множать на коефіцієнт, прописаний за умов постачання палива.

Свого часу Національна комісія (НКРЕКУ) заборонила такі донарахування. І на те були підстави, адже температурну різницю вже враховано в тарифах.

Проте споживачам довелося йти до судів, щоб опротестовувати ці донарахування. При цьому газовики подавали апеляції.

І ось у листопаді 2021 року Верховний Суд став не на бік споживачів та визнав законною доплату за приведення до стандартних умов (температурні коефіцієнти).

Тобто облгази отримали законне право стягнути борги.

Ще у 2018 році деякі облгази почали нараховувати споживачам газу «температурні коефіцієнти». Причому, суми обчислювалися з урахуванням боргу з 2015 року. Саме тоді набув чинності закон про ринок газу, який передбачав «приведення обсягу палива у стандартні умови виміру».

Простіше кажучи, коли взимку газ стискається, газовики показання лічильника множать на коефіцієнт, прописаний за умов постачання палива.

Свого часу Національна комісія (НКРЕКУ) заборонила такі донарахування. І на те були підстави, адже температурну різницю вже враховано в тарифах.

Проте споживачам довелося йти до судів, щоб опротестовувати ці донарахування. При цьому газовики подавали апеляції.

І ось у листопаді 2021 року Верховний Суд став не на бік споживачів та визнав законною доплату за приведення до стандартних умов (температурні коефіцієнти).

Тобто облгази отримали законне право стягнути борги.

У новому випуску глядачі побачили виступи бек-вокалісток Олександри Зарицької, сонграйтера Тіни Кароль та багатьох інших українських зірок, хірурга з Єревана, масажиста зі Львівської області, екс-учасниць шоу Голос. Діти та багатьох інших.

Читайте також:

Сімейний дует та соліст хору Верьовки. Хто розвернув тренерські крісла у четвертому випуску Голосу країни 12

Голос країни 12 — хто пройшов у шоу у п'ятому випуску 20 лютогоКоманда DorofeevaОлександр Олещук - Hallelujah

22 роки, масажист, с. Жовтанці, Львівська область

Нарек Амірян - Nessun Dorma

27 років, хірург, Єреван, Вірменія

Команда ПотапаВероніка Слюзарек - Додому (Kalush)

26 років, співачка та автор пісень, Київ

Читайте також:

«Нам сподобалося». Kalush підтримали учасницю Голосу країни 12 та заспівали з нею на одній сцені

Guli-Guli Band (Ярина, Василина, Дарина) - Blinding Lights (The Weekend)

Бек-вокалістки гурту Kazka, фольклористки

Михайло Герасимчук - Зажигать / Jomo (Monatik)

26 років, Запоріжжя; закінчив металургійний коледж

Каріна Столаба - What's Going On (4 Non Blondes)

17 років, Івано-Франківськ; фіналістка шоу Голос. Діти 5 у команді Время и Стекло

Читайте також:

Розвернула чотири крісла. Екс-підопічна Дорофєєвої виступила на Голосі країни 12

Команда Олі ПоляковоїВікторія Литвинчук - It`sa Sin (Pet Shop Boys)

23 роки, Городок, Хмельницька область; учасниця першого сезону шоу Голос. Діти

Валерія Бутурліна - All By Myself (Celine Dion)

23 роки, викладачка вокалу у дітей, Нікополь, Дніпропетровська область

Команда Святослава ВакарчукаДар'я Забєліна — Твої гріхи (Тіна Кароль)

22 роки, співає у ресторанах, с. Шпиків, Вінницька область

Олександр Коржов - Птичка (HammAli & Navai)

21 рік, Запоріжжя

Команда другого шансу – Андрія Мацоли та Олександри ЗаріцькоїАндрій Григорський - Ти дочекайся мене (Олександр Пономарьов)

20 років, с. Якубов, Івано-Франківська область; почав займатися співом, щоб подолати синдром Туретта

Катерина Офліян — Найти своих и успокоиться (Тіна Кароль)

Співачка, сонграйтер, автор пісень Тіни Кароль, Kazka, Alekseev та багатьох інших

Читайте також:

«Рви цей сезон». Тіна Кароль на Голосі країни 12 підтримала авторку свого хіта та розсекретила, за кого з тренерів вболіває

Хто не пройшов у проектЛаура Аутеуа - Почему (Dorofeeva)

30 років, співачка, Актау, Казахстан

Олександр Захаров - Мить (Океан Ельзи)

Вчитель англійської мови, Хмільник, Вінницька область

Нагадаємо, у третьому випуску 12 сезону свої сили у шоу вирішила спробувати донька композитора Костянтина Меладзе – 17-річна Лія. На "сліпих прослуховуваннях" вона виконала хіт Hallelujah Леонардо Коєна.

Читайте також:

• «Потрібно багато тренуватися». Оля Полякова зізналася, чому її старша донька не прийшла на кастинг Голосу країни
• Сняться ті, кому не допоміг. Учасником Голосу країни став пілот, який пережив авіакатастрофу в Донецьку
• «Я не міг не натиснути». На Голос країни 12 повернувся фіналіст дитячого шоу й своїм виконанням підкорив Святослава Вакарчука

“Чим більше підігрівається страх війни, тим дорожче нафта на світовому ринку. Це означає, що кожен з нас, хто пішов та купив бензин, вже переплатив, мінімум, на 5%”, – розповів ТСН фінансист Ерік Найман про ситуацію із бензином.

За останні два місяці в Україні помітно виросли ціни на пальне.

Найман наголосив, що минулого місяця 95-ий бензин розливали десь за 30 гривень за літр, тепер – за 36.

“В ціні бензину, мінімум, 10%, в районі 3 гривень – це “військова премія”. Тобто, якби не ця загроза війни, ціни на нафту були б нижчі”, – розповідає фінансист.

За словами фахівців, від початку року ціна на нафту підскочила з сімдесяти восьми до дев’яноста семи доларів за барель.

“Парадокс ситуації в тому, що Путін виграє навіть від самої напруги… Ну, погрожуйте йому санкціями, погрожуйте, так він заробляє більше, ніж витрачає на те, щоб утримувати цю армію на кордонах з Україною”, – каже Ерік Найман.

Фінанст запевняє, що все одно з поставками перебоїв немає. Навіть попри те, що нещодавно Білорусь заблокувала поставки в Україну литовських нафтопродуктів.

“Тут перебоїв немає.

Плюс, є накоплені запаси бензину”, – каже Ерік Найман.

Вартість газу зросла до двох тисяч євро за тисячу кубів.

Окрім цього, фахівець розповів, що, на відміну від 2013-го року, коли в магазинах розкуповували крупи, у 2022-му, у час імовірної загрози, усе відносно спокійно: люди не роблять запасів.

“Останнім часом у нас найбільше розбирають овочі та фрукти, тому що імунітет треба підсилювати”, – розповідала спеціалістка з відділу онлайн-доставок Карина Поліщук.

Полиці з цукром, борошном, крупами – заповнені. “Товарів тривоги” в кошиках покупців взагалі немає.

Економісти теж кажуть, що продуктова ланка під контролем.

“Україна на самозабезпеченні продуктами. Ну, не буде бананів. Ми що, помремо без бананів? Крупи, макарони, мука – цього в достатку”, – зазначив фінансист Ерік Найман.

Коли ж міжнародна ціна зростає, як і всім, Україні потрібно більше доларів. Та чи готовий Національний банк України до курсових стрибків? Найпевніший барометр загрози – гроші.

“Ми можемо згадати про 2014-2015 роки, які тоді були стрибки. Це близько 60% девальвація. У 2014 році у нас практично не було запасів золоторезервів,

з яким ми могли би вийти на ринок і стримати паніку, або підтримати гривню”, – розповідає директорка департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашова.

Тепер ситуація кардинально інша. За словами представниці НБУ, зараз, коли мова йде про коливання курсу, “це вже не 60%, а, умовно, 5%”.

Щоби сповільнити інфляцію, Нацбанк витратив два мільярди на зміцнення гривні.

“Той резерв, який накопичився за останні роки, дає змогу абсолютно комфортно почуватися Нацбанку на ринку”, – каже Первін Дадашова.

Окрім цього, найнепомітнішу спецоперацію провів уряд на ринку міжнародних запозичень. Там подешевшали кредитні зобов’язання України. Україна, скориставшись страхом інвесторів, зуміла викупити частину суверенного боргу за зниженою ціною.

Миттєва реакція врятувала ще одну ситуацію. Днями Україна ризикувала опинитися в авіаблокаді.

Міжнародні страхові компанії відмовлялися страхувати повітряні судна, які летять сюди. Як наслідок – власники, а це не завжди авіакомпанії, зупинили польоти.

“Вони побоюються, що зіб’ють літак. Страхова компанія не хоче виплачувати страховку.

Це десятки мільйонів доларів”, – каже фінансист Найман.

Однак у Кабінеті міністрів буквально за години знайшли рішення, і на екстреному засіданні виділили майже 17 мільярдів гривень на страхування літаків.

Залізниця працює, як і раніше. Потягів і місць вистачає. Ажіотажу немає.

“Ніякого ажіотажу ми зараз не бачимо, люди подорожують, як і подорожували, ми бачимо людей з сім’ями, бачимо людей, які їдуть у відрядження, тобто фактично ніякого сплеску купівлі квитків не спостерігаємо”, – розповів заступник директора пасажирської компанії “Укрзалізниці” Олександр Шевченко.

З орендою житла ажіотажу побільшало. Попри потенційну небезпеку, в столиці ціни на оренду й купівлю житла навіть не думають опускатись.

“За останній тиждень особисто я достатньо прийняв замовлень на придбання квартир. Багато людей купують в іпотеку”, – розповідає один зі столичних ріелторів.

А от у Чернівцях, Львові та Івано-Франківську – бум на короткострокову оренду нерухомості. Телефонують найчастіше з півдня та сходу України.

“Зацікавленість в оренді від 2 до 4 місяців”, – розповів голова обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України Віктор Фурдіяка.

Минулого року ціни на нерухомість в Україні досягли рекордних показників.

ЗМІ дізналися в заступника директора Департаменту – начальника управління адміністративних послуг Юрія Тація, як подорожчало житло в Україні і які області є лідерами по цінах за квадратний метр.

У середньому за минулий рік як у Києві, так і в інших регіонах квартири подорожчали на 25-30%. Ріст цін тривав аж до осені, поки раптово не припинився. Так ще в жовтні минулого року інвестиційний попит на житло вичерпався: активність покупців знизилась на 20%. Ця тенденція зберігалася і в січні цього року.

Найбільша динаміка цін зафіксована в столиці. На початку 2021-го мінімальна вартість квадратного метра становила від 19,5 тисяч гривень, а наприкінці року дорівнювала вже 23 тисячам гривень.

Середня ціна становила 28 тисяч у січні та 35 тисяч у грудні.

Первинне нерухоме майно в інших містах-мільйонниках:

Київ: 28-35 тис. грн/м.кв.
Львів: 24-28,5 тис. грн/м.кв.
Одеса: 23-27 тис. грн/м.кв.
Дніпро: 23,5-28 тис. грн/м.кв.
Харків: 20,5-24,5 тис. грн/м.кв.
Зараз однокімнатна квартира в ЖК економ-класу в столиці обійдеться від 1 мільйона гривень.

В Одесі та Дніпрі таке житло коштуватиме 750-800 тисяч гривень, у Львові – від 800 тисяч, у Харкові – 600-650 тисяч гривень.

Зростання цін почалося ще 2020 року: тоді квартири подорожчали на 10-15%. Але 2021-й зі своїми 30% побив усі рекорди.

Авіаперевізники SAS, Austrian Airlines та Swiss відмінили рейси в Україну на тлі загрозу нападу Росії.

Про це пише avianews.com.

Літаки Austrian Airlines літають до України з Відня. Пресслужба компанії зазначає, що зупинить усі рейси до Києва та Одеси скасовують до кінця лютого. Втім, до Львова літаки все ж курсуватимуть як зазвичай.

У Swiss до 28 лютого зупиняє єдиний маршрут Київ-Цюрих. Крім того, авіакомпанія відмовилась використовувати повітряний простір Україна навіть для транзитних рейсів.

Як повідомляє Reuters, скандинавський авіаперевізник SAS теж не літатиме над Україною до 27 лютого. Також авіакомпанія скасує щотижневий рейс Осло-Київ, який планувався у вівторок, 22 лютого. Чи скасують наступний рейс 1 березня, наразі невідомо.

Раніше Мінінфраструктури повідомляло, що авіакомпанія МАУ розпочинає продавати квитки з Києва до Мюнхена та Женеви, замість компанії Lufthansa. Німецька компанія відмовилась літати в Київ попередньо з 21 по 28 лютого. Офіційну причину відміни рейсів не назвали, але зазначили «стежитимуть за ситуацією» в Україні.

А вже 19 лютого літак авіакомпанії Lufthansa не вилетів з Франкфурта до Львова Екіпаж відмовився летіти, бо остерігається початку війни в Україні.

Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини та публікує дивовижні історії. Приєднуйтесь до нас уFacebook таTelegram, щоб нічого не пропустити.

Верховна Рада ратифікувала угоду про «відкрите небо» з ЄС. Що вона передбача