День партизанської слави: як його відзначили в Сумах та що відомо про партизанів

Щороку 22 вересня в Україні відзначають День партизанської слави. Це свято встановлене у 2001 році указом президента Леоніда Кучми "з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, увічнення їх пам'яті". На Сумщині у цей день відбуваються урочистості, оскільки в області в часи Другої світової діяли 41 партизанський загін, найвідоміший з яких - під проводом Сидора Ковпака.

Мітинг біля монумента "Героям Сумщини"Понад сотня сумчан прийшли до монумента "Героям Сумщини", що на вулиці Привокзальній. На мітинг зібралися ветерани, діти війни, представники влади та громадських організацій.

Учасник партизанського руху Михайло Подік згадує ті часи. "Я зараз пригадую все це, як виконували бойові завдання по розвідці. Я отримав тяжке поранення осколком у живіт, у праву ногу. Я потрапив у госпіталь і мені сказали: Михайлик, твоє життя лишалося на одній волосині. Ну і хочу сказати, що пройшло вже 80 років, рани дають про себе знати", - розповідає чоловік.

"Я, як дитина війни, офіцер радянської армії завжди,

поки живий, буду відзначати цей день. Мій батько теж загинув при звільненні Києва, брат загинув і тому такі заходи для мене дуже зворушливі", - говорить учасник мітингу Олексій Головань.

"Для нас це свято дуже багато значить. Хто воював, хто підпільником був. Всі старалися наблизити день перемоги", - говорить учасниця мітингу, пані Любов.

Що відомо про Сидора КовпакаУ Сумському краєзнавчому музеї зберігають особисті речі одного з організаторів партизанського руху Сидора Ковпака. Він особисто передав до музею у 1957 році кашкет до парадного мундира генерала, розповіла наукова співробітниця музею Олена Любимова.

"Також уже в 70-х роках він передав до музею мисливську рушницю та мисливську сумку, яку йому подарували під час відвідин Чехословаччини в 1948 році", - додала вона.

Поруч із рушницею в музеї – документи та особисті речі, зокрема, дитяча іграшка двох братів-партизанів, що воювали в одному з партизанських загонів.

"Є комплекс матеріалів про братів Калініченків з Середино-Буди. Це зовсім юні хлопці, щойно закінчили середню школу, разом з батьком вступили до Серединобудського партизанського загону.

В одному з боїв цей загін потрапив в оточення і в цьому бою загинули ці два брата", - говорить Олена Любимова.

"Партизанський рух - явище неоднозначне" - історикПартизанський рух періоду другої світової історик і краєзнавець Олег Корнієнко називає явищем неоднозначним і маловивченим. А дії самих партизанських загонів - такими, що здебільшого не йшли на користь населенню.

"Тривалий час ми жили в парадигмі радянської комуністичної історії, яка була скоріше певною ідеологічною моделлю. І в ній український радянський партизанський рух зображувався однозначно явищем позитивним, і дуже часто не об’єктивно. Адже люди знають про партизанів через старі радянські фільми, книги. Але ми прекрасно розуміємо, що Україна часів Другої світової війни опинилася між двома вогнями: умовно між Бухенвальдом, тобто нацистською Німеччиною, і Колимою – сталінським режимом", - говорить він.

Олег Корнієнко вважає, що для українського народу партизанський рух не був явищем позитивним. "Дуже часто їхні дії завдавали шкоди мирному населенню. Відомий наказ Сталіна, який закликав створювати неймовірно важкі умови для ворога. Тобто проводити політику випаленої землі, знищувати населені пункти; давалися вказівки провокувати окупантів на терор проти місцевого населення. Ну і дії самих партизан стосовно населення теж не були позитивними. Радянські партизанські формування створювалися і керувалися органами внутрішніх справ, що відомі своїми репресіями ще до початку війни. І значна кількість населення виступала проти цих збройних формувань, що діяли на окупованих німцями територіях", - говорить історик.

Читайте нас у Telegram

Долучайтесь до нашої спільноти у Viber




Comments

    No results found.