У Кропивницькому презентували книгу про визволення Кіровоградщини (фото)

У Кропивницькому презентували книгу «Битва за Центральну Україну. Військове протистояння між Червоною Армією і вермахтом на Кіровоградщині у січні-березні 1944 року», передає CBN.

Це перша спільна робота провідного наукового спеціаліста Державного архіву області Вадима Колєчкіна та директора обласного відділення пошуково-видавничого агентства «Книга Пам’яті України» Бориса Шевченко.

Історію бойових дій автори розглядали на основі архівних джерел обох протиборчих сторін.

Зокрема, книга розповідає про Кіровоградську наступальну операцію у січні 1944 року, підготовку 2-го Українського фронту до Корсунь-Шевченківської наступальної операціїта бойові дії на Кіровоградщині під час Умансько-Ботошанської та Березнегувато-Снігурівської наступальних операцій у березні того ж року, коли наша область повністю була очищена від гітлерівців.

Так, питання про звільнення Кіровограда обговорювалося командуванням 2-го Українського фронту ще на початку жовтня 1943 року — до переправи армії на правий берег Дніпра. Кривий Ріг виявився стратегічно більш важливим. Туди спрямували чотири армії.

Але німці, аби зупинити подальший наступ 2-го Українського, зосередились на кіровоградському напрямку, де ввели у бій декілька танкових і піхотних дивізій, у тому числі тих, що прибули з Франції та Італії. Генерал Конєв зупиняє наступ на Кривий Ріг і переносить удар на кіровоградський напрямок. В грудні звільняють Олександрію, Нову Прагу, Єлисаветградку та  Знам’янку.

А от за Новгородку бої розтягнулися на три місяці. Як пише Борис Шевченко,  «червоноармійці гинули тут в грудні 1943-го, січні та березні 1944 року. Навряд інший подібний населений пункт Кіровоградщини звільнявся від німців такими зусиллями і такою ціною». Ліквідація проривів радянський військ біля Новгородки, Підлісного і Долино-Кам’янки, зупинка наступу всього 2-го Українського фронту коштувала  великих зусиль та втрат людей та техніки німцям.

Про визволення Кіровограда писали вже не раз, але дослідники виявили нові факти. Радянські війська увійшли в місто в ніч з 6 на 7 січня і почали рухатися до його західних околиць.

«Боїв за кожний квартал, за кожну вулицю та дім, як писали в радянські часи,

не було. Такою була оперативно-тактична ситуація. 5-6 січня радянські війська прорвали оборону, зайшли частково в тил, німці поступово відступали. На півдні від Кіровограда знаходилася 14-та танкова дивізія німців, щоб закрити там прорив радянських військ. Поки вона готувалася, в районі Кущівки з’явилисячервоноармійці. Німці цього не очікували і вимушені були через місто рухатися до Лелеківки. Тим більш не булопланів обороняти місто», – розповів науковець.

Офіційним днем визволення визначили 8 січня.

Дослідник зазначив, що в радянській літературі прийнято було вважати, що в січні 1944 року 2-й Український фронтвсі зусилля направив на звільнення Кіровограду. Насправді це теж не так. Тактичні завдання — взяття міста (як важливого пункту в оборона 8-ї польської армії) та частини області — були успішно виконані.  Стратегічне — вихід до Південного Бугу біля Первомайська, а також до Христинівки та Умані — виконати не вдалося. Тим не менш все, що відбувалося на Кіровоградській землі, створило умови для Корсунь-Шевченківської наступальної опеарції.

Німці  результати боїв під Кіровоградом у січні 1944 охарактеризували трьома словами: «Катастрофи не відбулося».

Зазначимо, що книгу Вадима Колєчкіна та Бориса Шевченка «Битва за Центральну Україну. Військове протистояння між Червоною Армією і вермахтом на Кіровоградщині у січні-березні 1944 року» замовила Мюнхенська публічна бібліотека. Німці переглядають своє відношення до Другої світової і їм дуже цікаво, що про неї пишуть в колишніх республіках СРСР.

Кропивничани можуть її прочитати, завітавши до ОУНБ імені Дмитра Чижевського. Відео презентації можна побачити на бібліотечних сторінках у Facebook абоYouTube.